Справа №463/10374/24
Провадження №1-кс/463/9468/24
про застосування запобіжного заходу
28 листопада 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , законного представника підозрюваного - ОСОБА_7 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Рахівського району, м. Рахів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, який не є депутатом, адвокатом, нотаріусом, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 2, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч.2 ст. 361 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова, до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави в розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 2, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч.2 ст. 361 КК України - в участі у злочинній організацієї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; в участі у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України; в організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190 КК України; в пособництві у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем за попередньою змовою групо осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 361 КК України. За обставин викладених в письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які належить, в тому числі, до категорії особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190 КК України) та за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинені злочини передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, і це вже само по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, прокурор вважає, що підозрюваний залишаючись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування не вилучено всіх документів, які мають доказове значення для встановлення обставин даного кримінального провадження. Може впливати на інших учасників криімнального провадження, зокрема свідків та експертів, так як в межах вказаного кримінального провадження ще не допитано усіх свідків та не проведено усіх експертих, крім того з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, так як у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення. Є працездатною особою, ніде не працює, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні від надання правових послуг адвоката ОСОБА_4 відмовився, про що подав відповідну заяву.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечив, однак просив зменшити альтернативний розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначив, що підозрюваний вину у вчиненому визнає.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого за погодженням з прокурором підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів клопотання слідчим відділом Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360000772 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 255, ч. 2, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч.2 ст. 361 КК України, відомості про яке 23.02.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
27 листопада 2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 361 КК України.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 361 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: заява ОСОБА_10 від 04.11.2024; заява ОСОБА_11 від 04.11.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від06.11.2024; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 12.11.2024; протоколом огляде Телеграм-Боту від 27.11.2024; протоколом про результати проведення НСРД №818/38/102/2024 від 16.09.2024; протоколом про результати проведення НСРД №960/38/102/2024 від 22.10.2024; протоколом про результати проведення НСРД №942/38/102/2024 від 18.10.2024; іншими зібраними під час досудового розслідування доказами.
Оцінюючи наведені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на інших учасників криімнального провадження, зокрема свідків та експертів; може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити про те, що не може вважатися ризиком у відповідності до положень ст.177 КПК України, наявним в діях підозрюваного, невстановлення ще усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування, та усіх осіб, можливо причетних до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, непроведення усіх експертиз, невилучення всіх документів, які мають доказове значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, а також непроведення допиту усіх свідків.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які належить, в тому числі, до категорії особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190 КК України) та за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері власності, громадської безпеки та у СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.3 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме: з моменту фактичного затримання о 13.04 год. 27.11.2024 року до о 13.04 год. 25.01.2025 року включно (в межах строків досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень нуль копійок).
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до прокурора, слідчого, в провадженні якого перебуватиме вказане кримінальне провадження, та суду за першим викликом;
- не відлучатися з місця проживання, а саме за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1