Справа №463/7962/24
Провадження №1-кс/463/6415/24
27 листопада 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.08.2024 року про відмову в задоволенні клопотання (заяви) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року про визнання потерпілим та проведення слідчих (розшукових) дій та зобов'язання повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року у кримінальному провадження №62024140110000505 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, -
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.08.2024 року про відмову в задоволенні клопотання (заяви) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року про визнання потерпілим та проведення слідчих (розшукових) дій та зобов'язання повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року у кримінальному провадження №62024140110000505 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України. Просить таку скасувати та зобов'язати прокурора повторно розглянути клопотання.
Скаргу мотивує тим, що в провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження №62024140110000505 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України. Вказане кримінальне провадження розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 11.01.2023 року за зверненням ОСОБА_3 .
В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 16.07.2024 року подав процесуальному прокурору клопотання про визнання його потерпілим та проведення низки слідчих (розшукових) дій, в тому числі допиту ОСОБА_3 в статусі потерпілого.
Постановою прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.08.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання (заяви) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року.
Скаржник ОСОБА_3 вважає оскаржувану постанову незаконною, невмотивованою, необґрунтованою та постановленою без проведення належного досудового розслідування. А тому звернувся до слідчого судді з відповідною скаргою, яку просить задовольнити.
Скаржник в судовому засіданні подану скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в ній. Просив скасувати оскаржувану постанову прокурора з підстав її необґрунтованості та просив зобов'язати прокурора повторно розглянути подане ним клопотання. Крім того, подані прокурором заперечення та зазначені в них обставини вважає такими, що суперечать зібраним матеріалам кримінального провадження, про що також подав відповідні письмові пояснення на спростування заперечень прокурора, які долучені до матеріалів скарги.
Прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62024140110000505 від 25.04.2024 року, в судовому засідання проти скарги заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів скарги. Зазначив, що за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140110000505 не здобуто доказів та не встановлено обставин, які б свідчили про наявність правових підстав для задоволення поданого ОСОБА_3 клопотання. Подане скаржником клопотання розглянуто в межах чинного законодавства з чітким дотримання встановленої процедури, та прийняттям законного та обґрунтованого рішення у формі постанови від 16.08.2024 року.
Заслухавши пояснення скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження №62024140110000505 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України. Вказане кримінальне провадження розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 11.01.2023 року за зверненням ОСОБА_3 .
В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 16.07.2024 року подав процесуальному прокурору клопотання про визнання його потерпілим та проведення низки слідчих (розшукових) дій, в тому числі допиту ОСОБА_3 в статусі потерпілого.
Постановою прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.08.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання (заяви) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).
Необхідно визначити, у яких випадках особа може набувати статусу потерпілого відповідно до норм кримінального процесуального закону. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Слід враховувати, що слідчий має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст. 55 КПК України). Це - єдиний випадок, коли можна відмовити особі у визнанні її потерпілим.
Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Проаналізувавши постанову прокурора, останній вважає, що в ході кримінального провадження не встановлено достатніх відомостей, які б свідчили на спричинення, або ж замаху на спричинення заявнику моральної, фізичної або майнової шкоди. Разом з тим, скаржник не вказує, якої саме шкоди завдано йому кримінальним правопорушенням, не обгрунтовує належним чином ці доводи, а лише констатує ст. 55 КПК України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. При вирішенні питання про встановлення процесуального статусу осіб, таким чином, необхідно чітко вказати, на підставі яких доказів в осіб виникає такий процесуальний статус
Окрім цього, звертаю увагу на те, що процесуальний статус потерпілого виникає саме з моменту, коли встановлено, що цій особі було завдано шкоди. У цьому випадку скаржник не надає будь якого підтвердження завдання йому будь-якої шкоди кримінальним правопорушенням.
Слідчий суддя критично ставиться до доводів скаржника з приводу того, що постанова є незаконною та необґрунтованою. У постанові детектива є мотивувальна частина з посиланням на положення КПК, яка містить мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування (у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки майнова шкода підлягає доказуванню, а на даний момент недостатньо відомостей, які б свідчили про шкоду, завдану скаржнику кримінальним правопорушенням).
А тому у вимозі про скасування постанови прокурора від 16.08.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим слід відмовити, оскільки скаржником не доведено будь-якими доказами розміру шкоди, що була завдана, або могла бути завдана кримінальним правопорушенням. Разом з тим, звертаю увагу на те, що таким чином права скаржника не обмежуються, оскільки визнання потерпілим може відбутися на будь-якій стадії кримінального провадження, щойно буде встановлено (або належним чином доведено) вид і розмір шкоди, що була завдана кримінальним правопорушенням.
Щодо вимоги про скасування постанови прокурора від 16.08.2024 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадження №62024140110000505 від 25.04.2024 року, зокрема проведення допиту ОСОБА_3 в режимі відеоконференції в статусі потерпілого, то така теж не підлягає до задоволення. Оскільки ОСОБА_3 не наділений процесуальним статусом потерпілого у кримінальному провадженні №62024140110000505, а тому не може, в тому числі, бути допитаний як потерпілий у цьому ж кримінальному провадженні в режимі відеоконференції.
З урахуванням наведеного слідчий суддя у поданій ОСОБА_3 скарзі відмовляє в повному обсязі.
Керуючись вимогами ст.ст.303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
В скарзі ОСОБА_3 на постанову прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 16.08.2024 року про відмову в задоволенні клопотання (заяви) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року про визнання потерпілим та проведення слідчих (розшукових) дій та зобов'язання повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_3 від 16.07.2024 року у кримінальному провадження №62024140110000505 від 25.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1