Справа №295/12317/24 Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.
Категорія 84 Доповідач Коломієць О. С.
28 листопада 2024 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді Коломієць О.С., вирішуючи питання про відвід суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С., заявлений ОСОБА_1 у справі №295/12317/24 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Ярини А.П. щодо не направлення постанови від 18 червня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №75324206 рекомендованим поштовим відправленням
У провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває вищевказана справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного сду м. Житомира від 10 вересня 2024 року.
20 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.
На обґрунтування якої, скаржниця зазначила, що має сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С. по відношенню до її сім'ї після ухвалення ними судового рішення від 02 квітня 2024 року у цивільній справі №295/11891/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансорендосервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні підвальними приміщеннями, за змістом якого вона та ОСОБА_3 зобов'язані знести прибудову до належних їм нежитлових приміщень першого поверху будинку по АДРЕСА_1 . З приводу протиправної бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні із виконання вказаного судового рішення, вона звернулася до суду із скаргою. Окрім того, вказаними суддями також були порушені її процесуальні права під час розгляду справи №295/11891/20. Вказане, на думку останньої, викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року заявлений ОСОБА_1 відвід визнано необґрунтованим, передано цивільну справу №295/12317/24 для вирішення питання про відвід на розгляд судді визначеному в порядку встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2024 року вирішення вказаного питання передано на розгляд судді Коломієць О.С.
Перевіривши доводи заяви про відвід суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С., вважаю, що підстав для задоволення відводу немає.
Статтею 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу та самовідводу суддів.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 39 ЦПК України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що, заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, учасник справи зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Однак, на підтвердження вказаних обставин заявником не наведено жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про упередженість та необ'єктивність судді.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Павицька Т.М., ОСОБА_4 , мали та виявляли особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не встановлено.
За об'єктивним критерієм судом підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід вбачається, що вона не погоджується із судовим рішення ухваленим судом у складі суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С., Галацевич О.М., а також процесуальними рішеннями вказаних суддів, прийнятими за результатами розгляду її клопотань про приєднання документів, про призначення нової судової експертизи, про відвід судового експерта та інших у цивільній справі №295/11891/20.
Разом з тим, вказані доводи не можуть бути підставою для відводу, оскільки згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і задоволення необґрунтованої заяви про відвід судді.
Враховуючи наведене і приймаючи до уваги, що заявник обґрунтовує свою заяву про упередженість та необ'єктивність суддів на непідтверджених жодними належними та допустимими доказами припущеннях, які не можуть бути підставою для відводу суддів, а дійсних обставин для задоволення відводу не встановлено, тому у задоволенні заяви про відвід суддів слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 381 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С у справі №295/12317/24 - відмовити.
Цивільну справу №295/12317/24 передати для продовження розгляду в складі колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 01 листопада 2024 року.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.С. Коломієць