Справа № 159/7664/24 Провадження №11-сс/802/492/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
володільця майна - ОСОБА_7 ,
представника володільця майна - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023032010000055 заапеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2024 року про накладення арешту на майно,
Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме, транспортний засіб «ЗІЛ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; паперовий аркуш з позначеним місцевості порубки дерев; деревина породи «Дуб» кубомасою 2,63 м.куб; деревина породи «Граб» кубомасою 5,43 м.куб.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2024 року клопотання слідчого задоволено. Накладено арешт на майно, а саме, транспортний засіб «ЗІЛ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; паперовий аркуш з позначеним місцевості порубки дерев; деревина породи «Дуб» кубомасою 2,63 м.куб; деревина породи «Граб» кубомасою 5,43 м.куб, з забороною користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно, на яке накладено арешт
В поданій апеляційній скарзі представник володільця майна вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, ігноруванні практики ЄСПЛ тому, що оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях, довільному тлумаченні КПК України без посилання на докази. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, володільця майна та його представника, які апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пояснення слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ч.ч.2-6 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи . У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
З аналізу вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.
Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, зокрема, - щодо збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду зазначені вимоги закону при розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею не дотримані.
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що розглянувши клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя не звернув уваги на необґрунтованість та невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК України та дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на вказане майно, безпідставно задовольнивши клопотання слідчого.
Так, ч.1 ст.173 КПК України визначено, що слідчий суддя вправі відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
З матеріалів провадження вбачається, що 08.11.2024 року до ЄРДР за № 12024030550001563 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 від 08.11.2024 року транспортний засіб «ЗІЛ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; паперовий аркуш з позначеним місцевості порубки дерев; деревина породи «Дуб» кубомасою 2,63 м.куб; деревина породи «Граб» кубомасою 5,43 м.куб, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Разом з тим при зверненні до слідчого судді із клопотанням про арешт майна стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що будь-якій фізичній чи юридичній особі було завдано шкоди, не зазначено розмір такої шкоди.
Крім того на час слухання клопотання як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, підозра у вчиненні розслідуваного злочину нікому не оголошена, як і не доведена в даному випадку наявність факту кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Надані володільцем майна товаро-транспортні накладні, які на його думку підтверджують законність походження виявленої деревини, також залишилися без відповідної оцінки сторони обвинувачення.
Таким чином апеляційний суд приходить до висновку про те, що з клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів не вбачається підстав та розумних підозр вважати, що за наявних доказів в даному випадку наявні кримінально протиправні дії стосовно яких внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України у вказаному кримінальному провадженні, а саме, що зазначене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України, або що вказане майно було об'єктом кримінально-протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом.
Крім того слідчим, який звернувся до слідчого судді з клопотанням, не вказано у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання у якості речових доказів майна.
З урахуванням встановлених під час апеляційного перегляду обставин апеляційний суд констатує, що на момент розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду ухвали слідчого судді відсутні підстави для застосування щодо майна, володільцем якого є ОСОБА_10 , а саме: транспортного засобу «ЗІЛ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 ; паперового аркушу з позначеним місцевості порубки дерев; деревини породи «Дуб» кубомасою 2,63 м.куб; деревини породи «Граб» кубомасою 5,43 м.куб обмежувальних заходів.
З огляду на зазначене приймаючи до уваги положення п.2 ч.3 ст.407 КПК України, згідно з якими апеляційний суд має право скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2024 року про накладення арешту на майно скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно відмовити.
Головуючий:
Судді: