Справа № 161/21608/24 Провадження №11-сс/802/498/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 листопада 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 12024030000000441),
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, неодруженого, з середньою-спеціальною освітою, пенсіонера, директора ТОВ ПП «СКВВ», судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12024030000000441.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 17 січня 2025 року включно, з визначенням розміру застави ОСОБА_8 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Вказує на те, що ні слідчим, ні прокурором не було надано жодних доказів про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Посилається на те, що підозра ОСОБА_8 ґрунтується на неперевірених слідчим суддею доказах. Зазначає про те, що суд не вмотивовано обрав максимальну суму застави, яка є непомірно високою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, міркування прокурора, який апеляційну скаргу заперечував і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали клопотання за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог ч.4 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України;
- наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме: перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на показання іншого підозрюваного або свідків;
- недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження, 19 листопада 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів (а.п.42-46).
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_10 підозри стверджується: копіями матеріалів кримінального провадження, які додані до клопотання.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання до 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, окрім того, він є пенсіонером, обізнаний з незаконними методами залишення території України, а тому може безперешкодно залишити територію України, стабільного заробітку немає, 22.05.2024 вже був засуджений Луцьким міськрайонним судом за ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України (а.п.15-17), судимість за який не знята та непогашена у встановленому законом порядку, штраф на момент оголошення підозри не сплачено, наявність міцних соціальних зв'язків, незадовільного стану здоров'я не завадило йому бути обґрунтовано підозрюваним у даному кримінальному провадженні; при цьому, медичних даних про неможливість його перебування в СІЗО суду не надано.
За викладених обставин у сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Що ж стосується доводів захисника про те, що визначений підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави є завеликим, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких злочинів.
Вимогами ч.3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України регламентують, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимогами ч.4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на наведене, враховуючи майновий та сімейний стан ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції вважає, що визначений підозрюваному слідчим суддею розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону та зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
При цьому розмір застави повністю відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: