Справа №491/1005/24
28 листопада 2024 рокум.Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області у складі головуючого у справі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024167180000177, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Селиванівка Ананьївського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як призовник, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 30 квітня 2021 року, орган який видав 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
- захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4
-потерпілий у кримінальному провадженні - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Паньківці Старосинявського району Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 .
-прокурори у кримінальному провадженні: прокурори Любашівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ст.групи прокурорів ОСОБА_11
На адресу Ананьївського районного суду Одеської області 27 листопада 2024 року з Любашівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024167180000177, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12024167180000177, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2024 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, громадянина ОСОБА_3 , містили, передбачене ч.ч.1, 3 ст.302 КПК України, клопотання прокурора про здійснення розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку в спрощеному провадженні.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року зазначене клопотання прокурора задоволено та прийнято рішення про здійснення розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 в порядку спрощеного провадження, а саме вивчення його та доданих до нього матеріалів і ухвалення вироку.
У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивченням обвинувального акту встановлено, що в ході досудового розслідування було встановлено, що 16 листопада 2024 року біля 23 годин 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи за місце проживання свого знайомого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташоване по АДРЕСА_4 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, вступив у словесну суперечку з останнім, в ході якої у ОСОБА_3 виник противоправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень невизначеного обсягу ОСОБА_5 .
З метою реалізації противоправного умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 у той же день та час, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, у вигляді розладу здоров'я, та бажаючи їх настання, з мотивів особистої неприязні, завдав ОСОБА_5 невизначену кількість ударів кулаком правої руки та верхньої частиною взуття правої ноги в область голови, але не менше п'яти, що спричинило тілесні ушкодження у вигляді сінців лобної ділянки справа та зліва, синці верхньої та нижньої повік правого та лівого ока, садна носа. Вищевказані тілесні ушкодження не є небезпечним для життя, має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 - ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
За наведених обставин стороною обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні.
У відповідності до частини 2 статті 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Як вбачається з заяви ОСОБА_3 , складеної в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, висловлює згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, повідомляє про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та висловлює згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
З заяви потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час вивчення обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення вчинене громадянином ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому, до обставин, які, відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 статті 69-1 КК України визначено, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи наявність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , при визначенні розміру покарання в даному випадку положення ст.69-1 КК України застосуванню не підлягають.
Санкцією частини 1 статті 125 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Так, частиною 1 статті 56 КК України визначено, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 57 КК України визначено, що покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
При цьому, суд з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченої вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_3 буде призначення йому покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначеного висновку суд дійшов виходячи з того, що ОСОБА_3 є раніше не судимою особою, за місцем мешкання характеризується задовільно, у лікаря психіатра та у лікаря нарколога на обліку не перебуває. ОСОБА_3 винним себе визнав, щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.
З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні речові докази відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.366-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженню, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі трицяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. що складає 510 (п'ятсот десять) гривень.
У відповідності до положень частини 1 статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Роз'яснити засудженому, що відповідно до положень ч.3 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Цивільний позов потерпілим та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1