Справа № 761/852/21
Провадження № 2-др/761/256/24
(додаткове)
01 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.06.2024 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість за Договором оренди обладнання №ОО 08-07-20-02-Ю в розмірі 10 880 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 840 грн. 80 копійок.
Представник ФОП ОСОБА_1 25 червня 2024 року звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Положеннями ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, як свідчать матеріали справи судом було розглянуто питання про стягнення з відповідача на користь судового збору та у зв'язку із відсутністю на момент винесення рішення доказів витрат на правову допомогу, детального опису виконаних робіт відмовлено у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з тим, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем 21.06.2024 до суду подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу з доказами на підтвердження їх здійснення.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, що визначено ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
Враховуючи положення вищенаведених норм процесуального права, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Разом з ти, відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.
Суд зауважує, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем в порядку частини п'ятої статті 137 ЦПК України до суду не подавалось.
Як свідчать матеріали справи, 08 лютого 2024 року між позивачем та адвокатом Дударенко Анною Михайлівною укладено договір про надання правової допомоги предметом якого є надання клієнту правничої допомоги в цивільній справі №761/852/21.
Відповідно до Розділу 4 договору за надання правової допомоги Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату гонорар за правову допомогу, розмір якої буде вказаний у Акті виконаних робіт.
Як вбачається з попереднього розрахунку витрат позивачем на професійну правничу допомогу адвоката у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості становить 20 000 грн. 00 коп.
Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.
Так, представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 долучив до заяви договір №7 від 08 лютого 2024 року, Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №1 від 09.02.2024, з детальним описом виконаних робіт та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №598Т004 VYY від 14.02.2024, які свідчать про сплату позивачем представнику гонорару в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 таких витрат у розмірі 2 000 грн. 00 грн.
Керуючись ст.ст. 270, 353 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №761/852/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 05.10.2000 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: