Справа № 445/1614/22
Провадження № 1-кп/445/56/24
27 листопада 2024 року Золочівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Золочів Львівської області кримінальне провадження № 12022142210000090 від 03.09.2022 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
02.09.2022, близько 14 год. 30 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу житлового будинку АДРЕСА_1 , вступив у словесний конфлікт із своєю рідною сестрою ОСОБА_5 , в ході якого, він діючи умисно, з мотивів особистих неприязних відносин, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, схопив останню своєю правою рукою за волосся, шарпав та в подальшому вирвав частину волосяного покриву, за який схопився. Внаслідок вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді крововиливу в м'яких тканинах волосяної частини голови в тім'яній ділянці справа серединної лінії з дефектом волосяного покриву, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1ст. 125 КК України.
У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю, визнав всі фактичні обставини вчинення кримінального проступку, як вони пред'явлені в обвинуваченні.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що при призначенні покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду та просить повністю задоволити її позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, поданий у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, який кваліфікується як умисне легке тілесне ушкодження та відноситься до кримінального проступку. Також, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий.
Ці обставини дають суду підстави вважати, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді штрафу.
Окрім того, судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, у скоєнні якого обвинувачуються ОСОБА_4 мало місце 02.09.2022.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.. За ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Оскільки, подія кримінального проступку відбулась 02.09.2022, тобто на час розгляду кримінального провадження минуло понад 2 роки, тому суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у вигляді штрафу, у зв'язку із закінченням строків давності, відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України.
Окрім того, 30.10.2023 потерпіла ОСОБА_5 подала до суду цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти, що становлять витрати на лікування в сумі 1 240 грн., а також моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що протиправними діями ОСОБА_4 їй спричинено легкі тілесні ушкодження, внаслідок чого вона перенесла сильний стрес, в неї погіршилось здоров'я, відтак вона була змушена звертатися до лікарів та купувати медикаменти.
Окрім того, позивач стверджує, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення, їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала через отримані тілесні ушкодження, які ОСОБА_5 оцінює у розмірі 15 000 грн. Просить позов задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_5 визнав повністю.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушення, то суд переходить до розгляду питання щодо поданого цивільного позову.
Згідно ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред'явити позов до обвинуваченого.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 328 КПК України суд, постановляючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 240 грн., завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення необхідно задоволити, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи належні та допустимі докази понесених витрат на лікування.
Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 23 ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у її душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених ч. 2 цієї статті.
При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.
Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
При визначенні суми моральної шкоди суд керується постановою ВП ВС від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц, у якій було висловлено правову позицію, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості, враховує моральні страждання потерпілої, що мали місце через заподіяні їй тілесні ушкодження, враховуючи обґрунтування, які викладені у цивільному позові та їх доповнення під час судового розгляду, перенесені потерпілою негативні наслідки, що настали у зв'язку із її лікуванням та порушенням звичного життя.
Відтак, грунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню повністю, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь цивільного позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 15 000 грн., як така, що відповідає засадам розумності, зваженості, достатності, співмірності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено моральну шкоду, з оцінкою ступеня та обсягу моральних та фізичних страждань потерпілої, характеру немайнової втрати, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення.
Керуючись ст.49, 74, 125 КК України, ст.ст. 23, 1167, 1177 ЦК України, ст. 95, 101, 107,127-129, 328, 368, 370, 374, 376, 392-393 КПК України , суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі п. 1 ч.1 ст.49 КК України та ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання повністю у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1 240 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1