Справа № 724/1990/24
Провадження № 2/724/516/24
про залишення позову без розгляду
28 листопада 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Скрипника С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Філіпчука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хотині Чернівецької області цивільну справу № 724/1990/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
На розгляді в Хотинському районному суді Чернівецької області перебуває цивільна справа № 724/1990/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2024 року відкрито провадження по справі, та розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 02 вересня 2024 року.
У зв'язку із клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 19.09.2024 року.
Розгляд справи призначений на 19.09.2024 року не відбувся, у зв'язку із клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пригор В.А., про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку із її вступом у справу і можливістю ознайомитися із матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 23.10.2024 року.
23 жовтня 2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кутровської Н.В. надійшла заява про проведення судового засідання і її відсутності, не заперечує про призначення справи до судового розгляду, і в той же час просить не закінчувати судовий розгляд по справі, оскільки бажає надати додаткові пояснення по суті справи.
23 жовтня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пригор В.А. надійшло клопотання, в якому просить суд витребувати з Головного управління ПФУ в Чернівецькій області відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.10.2024 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пригор В.А. про витребування доказів задоволено. Закрито підготовче провадження по вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 листопада 2024 року.
В судові засідання 12 листопада 2024 року та 28 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кутровська Н.М. в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, на адресу суду від представника позивача надійшли заяви в яких просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із її зайнятістю в інших судових засіданнях, однак жодних підтверджуючих доказів зайнятості в інших судових засіданнях долучено не було.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду від її представника адвоката Пригор В.А. надійшла заява, в якій просить перенести судове засідання на іншу дату, у зв'язку із її відрядженням в іншу область.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, при повторній неявці сторін.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Тобто, у даному випадку правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц та інших судових рішеннях суду касаційної інстанції.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду, навіть за наявності поважних причин такої неявки.
Враховуючи наведене, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що позивач та представник позивача, будучи повідомленим належним чином про день та час судових засідань, двічі поспіль не з'явились у судові засідання, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача матеріали справи також не містять, розгляд справи без участі позивача не є можливим, суд вважає, що з підстав п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовну заяву слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28.11.2024 року.
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК