Справа № 209/5423/24
Провадження № 2/209/1404/24
(ЗАОЧНЕ)
27 листопада 2024 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Переверзова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк» Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
У липні 2024 року представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти у розмірі 12124,48 грн.. В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 22 липня 2020 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 288512907 від 23 липня 2020 року АТ «ПУМБ» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. До поточного рахунку на ім?я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa Rewards Pay Wave vseKARTA № НОМЕР_2 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку. 24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 87553,13 грн., замість правильної суми коштів 875,82 грн., за двома операціями переказу з-за кордону на загальну суму 98905,51 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в гривню. По переказу з-за кордону, що був здійснений у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
Отже, різниця між 87553,13 грн. та 875,82 грн., яка становить 86677,31 грн., є безпідставно набутими грошовими коштами відповідачем, без достатніх правових підстав, внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «Пумб». Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми залишку власних коштів на рахунки, АТ «Пумб» здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 26.09.2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 36124,48 грн., яка 02.02.2023 року була частково погашена на суму 24000,00 грн.. Оскільки, станом на дату звернення АТ «ПУМБ» до суду безпідставно набуті відповідачем грошові кошти у розмірі 12124,48 грн. у добровільному порядку не повернуті, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» безпідставно набуті грошові кошти та судові витрати.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2024 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 160).
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
25 липня 2024 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
04 вересня 2024 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 161).
Ухвалою судді від 04 вересня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (а.с. 162).
Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило (а.с.184, 190, 197).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 липня 2020 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 288512907 від 23 липня 2020 року АТ «ПУМБ» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. До поточного рахунку на ім?я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa Rewards Pay Wave vseKARTA № НОМЕР_2 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку. 24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 87553,13 грн., замість правильної суми коштів 875,82 грн., за двома операціями переказу з-за кордону на загальну суму 98905,51 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в гривню. По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу. Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими. Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані. Наявність вищевказаної помилки в Програмі ITM, що використовується АТ «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC та підтримується нею, підтверджується листом компанії Euronet від 26 січня 2023 року (а.с. 91). Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми залишку власних коштів на рахунки, АТ «Пумб» здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 26.09.2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 36124,48 грн., яка 02.02.2023 року була частково погашена на суму 24000,00 грн., що підтверджується звітом та випискою по рахунку відповідача. Листом від 28 жовтня 2022 року за вих. № КНО-989 АТ «ПУМБ» сповістило відповідача про необхідність погашення заборгованості у розмірі 36124,48 грн.. Ця вимога відповідачем отримана не була (а.с.123-124). Крім того, листом від 19 грудня 2022 року за вих. № КНО-1137 АТ «ПУМБ» повторно сповістило відповідача про необхідність погашення заборгованості у розмірі 36124,48 грн.. Ця вимога відповідачем була отримана особисто (а.с.125, 128-129).
Отже, грошові кошти у розмірі 12124,48 грн. є безпідставно набутими грошовими коштами та не повернуті відповідачем, та становлять суму боргу відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. При цьому, обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Отже, наявні всі обов'язкові умови для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення: - набуття або збереження майна; - набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); - відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.
На підтвердження позовних вимог банком надано виписки по рахункам за інтернет-карткою, які відображають всі проведені операції з відображенням загальної суми зарахування, часу її зарахування та виведення залишку. Додатково надавалися виписки саме за період проведення відповідних перерахунків транзакцій за курсом на дату проведення таких транзакцій.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту, такий документ є належним доказом для облікових цілей та регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Таким чином позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню й судовий збір в розмірі 3028,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.
На підставі ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк» Киричук Галини Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 12124 (дванадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 28 листопада 2024 року.
Суддя Я.О.Юрченко