Справа № 505/4441/24
Провадження № 1-кс/505/1665/2024
27 листопада 2024 року місто Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Подільськ Одеської області, клопотання слідчого відділення № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024161180000898 від 23.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
До Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 23.11.2024 до відділення поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від головного оперативно-розшукового відділу 2-го прикордонного загону спільно з управлінням стратегічного розслідування ДСР в Одеській області, про те, що зупинили автомобіль марки "Фольксваген" н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця м. Рівне з пасажирами: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , при спробі перетнути державний кордон.
З метою збереження речових доказів, недопущення їх знищення, зважаючи на виниклі обставини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, 23.11.2024 слідчим проведено огляд місця події, а саме узбіччя дороги по АДРЕСА_1 , за координатами: 48,0105390, 29,5283460, в ході чого виявлено автомобіль марки «Volkswagen» Transporter, сірого кольору, 2011 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить громадянину ОСОБА_14 , мешканця: АДРЕСА_2 та яким фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця: АДРЕСА_3 , який в письмовій заяві надав дозвіл на огляд транспортного засобу, під час якого в пасажирській дверній карті виявлено грошові кошти купюрами номіналом 1000, 500, 200 гривень в сумі 72000 гривень ( сімдесят дві тисячі гривень), які було запаковано до полімерного сейф-пакету НПУ CRI 1201817 та вилучено до відділення поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, також в ході огляду громадянин ОСОБА_4 добровільно надав працівникам поліції мобільний телефон ІPhone 11 Pro Max, іmеi 1-353895106363878, іmеi НОМЕР_3 , з абонентським номером, мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 , який було запаковано до паперового конверту жовтого кольору з логотипом «Національна поліція України».
Вказані предмети являються речовими доказами в кримінальному провадженні, у зв'язку із чим відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України на них необхідно накласти арешт, із забороною їх використання та розпорядження, що у подальшому дасть можливість оперувати ними під час повідомлення особі про підозру, а також має суттєве значення для встановлення важливих обставин.
Позиція учасників щодо розгляду клопотання
Слідчий відділення № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 до матеріалів поданого клопотання долучила, заяву в якій зазначила, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить розгляд клопотання проводити без її участі.
Користувач майна ОСОБА_4 , у судове засідання не з'явився, від нього на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи, про накладення арешту на майно, без його участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання
Слідчим відділенням № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12024161180000898 від 23.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови слідчого відділення № 1 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 25 листопада 2024 року, вищевказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.
Відносно розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, та носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12024161180000898 шляхом заборони власнику майна та третім особам користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним будь-яким чином з метою збереження слідів кримінального правопорушення на:
-грошові кошти купюрами номіналом 1000, 500, 200 гривень в сумі 72000 гривень (сімдесят дві тисячі гривень), які було запаковано до полімерного сейф-пакету НПУ CRI 1201817;
-мобільний телефон марки ІPhone 11 Pro Max, який поміщено до паперового конверту жовтого кольору з логотипом «Національна поліція України».
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, на вказане в клопотанні тимчасово вилучене майно, шляхом заборони відчуження:
-автомобіль марки «Volkswagen» Transporter, сірого кольору, 2011 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить громадянину ОСОБА_14 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . та яким фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Автомобіль марки «Volkswagen» Transporter, номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, передати на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_14 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя
Котовського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_15