Справа №504/3043/24
Провадження №2/504/2208/24
28.11.2024с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Жовтан П.В.,
за участю секретаря судових засідань - Сокурцової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що 02.03.2023р. між нею та відповідачем було укладено шлюб. За час перебування у фактичних шлюбних відносинах у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До суду подано позовну заяву про розірвання шлюбу. Вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться. Відповідач жодного разу дитину не відвідував, не цікавиться справами дитини, матеріально не допомагає, участі у вихованні не приймає. Відповідач працездатний, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В судові засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце проведення яких була сповіщена своєчасно, належним чином, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце проведення яких був сповіщений своєчасно, належним чином, однак надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 02.03.2023р. між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №40, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Між сторонами відсутня домовленість щодо порядку стягнення та розміру аліментів, що необхідні для забезпечення потреб дитини.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платників аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які повинні сплачуватися відповідачем на утримання дитини, суд враховує, що обов'язок по утриманню неповнолітніх дітей лежить на обох батьках, враховує вік дитини, молодий, працездатний вік позивача і відповідача, фактичну згоду відповідача із запропонованим позивачем розміром аліментів, а також встановлений законом розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. При цьому суд вважає, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.
Отже, з врахуванням заявлених вимог, позов підлягає задоволенню.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч.1 ст.191 ЦПК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
П.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від слати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Крім того, пунктом 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Проте, як випливає з практики Верховного Суду, звужене тлумачення п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованим, що підтверджується постановою від 27 червня 2018 року по справі № 572/2088/17 (провадження № 61-12842св18). В своїй Постанові Верховний Суд зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у статтю 5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення. Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджено копією відповідного посвідчення, він звільнений від сплати судового збору незалежно від характеру, предмета та підстав позову.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, суд, беручи до уваги те, що на підставі п.п.3, 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивача і відповідача звільнено від сплати судового збору, а тому, відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, сторони судові витрати, слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст.2, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3486506161, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 18.07.2024р. до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя П. В. Жовтан