Справа №504/4161/24
Провадження №2/504/2592/24
27.11.2024с-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Жовтан П.В.,
за участю секретаря - Сокурцової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позов обґрунтовано тим, що згідно наказу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.09.2023р. з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11.09.2023р. і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щомісячно відповідач сплачує на утримання дитини по 5 000 грн. Син ОСОБА_3 має хронічне захворювання і потребує постійної медичної допомоги та лікування. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я дитини, нею були придбані ліки, згідно чеків аптек. Також сина було прооперовано, перед проведенням операції необхідно було здати відповідні аналізи. Крім того, 17.01.2024р. в Одеській обласні дитячій лікарні сину було проведено операцію - аденоскопію. Відповідач був добре обізнаний про те, що дитину прооперували, але ніяких коштів, крім визначеної суми аліментів, він не надавав. Після оперативного втручання стан здоров'я сина дещо покращився, але в лютому 2024р. син знову захворів і потребував лікування, тому позивачка була вимушена придбати додаткові ліки. За період з вересня 2023р. по вересень 2024р. позивачкою витрачено на лікування дитини 30 577, 99 грн. У зв'язку із тим, що дитина має дефекти при мовленні з 24.02.2024р. по теперішній час відвідує логопеда два рази на тиждень, вартість послуг - 300 грн. за заняття та групові заняття з курсу читання - вартість заняття 150 грн. Всього позивачкою витрачено на розвиток з лютого 2024р. - 28800 грн. З 08.09.2024р. нею було підписано Договір про надання освітніх послуг між ФОП ОСОБА_4 про репетиторство дитини тривалістю терміну навчання з 09.09.2024р. по 01.06.2025р., вартість за вересень - 1700 грн. Також по 21.02.2024р. син відвідував дитячий заклад ТОВ «Європейський», вартість послуг складає 10 000 грн. (загальна вартість 60 000 грн.). З квітня 2024р. по теперішній час син відвідує Одеський заклад дошкільної освіти «Дитячий садок» №5, де з квітня по вересень нею було витрачено 9201.60 грн. Також нею був куплений дитині велосипед вартістю 5500 грн. Таким чином, позивачка вказує, що з вересня 2023р. по вересень 2024р. нею були понесені додаткові витрати на дитину в сумі 135 779, 59 грн., а тому вона просить стягнути із відповідача половину понесених нею витрат на утримання дитини в розмірі 67 889, 79 грн.
В судові засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце проведення яких була сповіщена своєчасно, належним чином, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
В судові засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення яких був повідомлений за адресою, зареєстрованою в установленому законом порядку. До суду повернулися конверти з відмітками «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Згідно ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, зі згоди позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що сторони по справі: позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до судового наказу по справі №504/3821/23, виданого 13.09.2023р. Комінтернівським районним судом Одеської області, стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.09.2023р. і до досягнення дитини повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За вказаним судовим наказом Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного МУМЮ (м.Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №73309374 від 15.11.2023р
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.10.2023р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією Витягу №08-17/858 від 09.07.2024р.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» та частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до вимог статті 181 СК України.
Відповідно до частини 1 статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
У пункті 18постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до статті 185 СК України, до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами , якими є розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо, на що потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Отже, додаткові витрати на дитину присуджуються за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, витрат, викликаних особливими обставинами. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини аліментів, які стягуються на утримання дитини, тобто на звичні для неї потреби - харчування, одяг, розваги, тощо. Наявність і потребу в додаткових витратах має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.
При цьому, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами .
Стосовно аргументів позивачки про витрати, пов'язані із його хворобою дитини, суд зазначає наступне.
Так, Дитина ОСОБА_3 страждає на хронічне захворювання, що підтверджено копіями медичної документації, долученої до позовної заяви. У зв'язку із незадовільним станом здоров'я дитини, позивачкою були понесені додаткові витрати на лікування сина за період з вересня 2023р. по вересень 2024р., а саме:
-Вересень 2023р.: 175 грн. (чек №1) + 638 грн. (чек №2) = 813 грн.
-Жовтень 2023р.: 244.10 грн. (чек №3);
-Листопад 2023р.: 381.10 грн. (чек №4) + 330 грн. (чек №5) + 788.90 грн. (чек №6) + 559.80 грн. (чек №7) + 48 грн. (чек №8) +381.90 грн. (чек №9) = 2489,70 грн.
-Грудень 2023р.: 769 грн. (чек №10) + 192.90 грн. (чек №11) + 959.67 грн. (чек №12)+144.90 грн. (чек №13) + 650 грн. (чек №14) + 200 грн. (чек №15) = 2916.47 грн.
-Січень 2024р.: 2407.30 грн. (рахунок ТОВ «Смартлаб» за проведення аналізів та чек до нього) + 1852.90 грн. (чек №16) + 452.50 (чек №17) = 4712.70 грн.
-Лютий 2024р.: 526 грн. (чек №18) + 364.90 грн. (чек №19) = 890.90 грн.
-Квітень 2024р.: 1773 грн. (чек №20)
-Червень 2024р.: 1200 грн. (чек №21)
-Липень 2024р.: 577.8 грн. (чек №22) + 348 грн. (чек №23) + 363.50 грн. (чек №24) + 952.50 грн. (чек №25) =2241,8 грн.
-Вересень 2024р.: 1402.92 грн. (чек №26)
А всього 18684 грн. 59 коп.
У постанові від 08.12.2021 року у справі № 607/12170/20 КЦС ВС зробив висновок про хворобу дитини як особливу обставину, що потребує додаткових витрат.
Суд звертає увагу, що у розрахунку, зробленому позивачкою у позові, наявні декілька розбіжностей між зазначенням витрат та чеками, тому вирішуючи даний спір, суд керується відомостями, вказаними у відповідних чеках, що описано вище.
Документально підтверджено те, що малолітньому ОСОБА_3 17.01.2024р. в Одеській обласній дитячій лікарні було проведено операцію (хірургічне втручання). Як зазначає позивачка, вона сплатила за операцію 10 000 грн., однак надати відповідного підтвердження не може. Разом із тим, згідно чч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, за відсутності відповідних доказів суд позбавлений можливості перевірити витрати позивачки на проведення операції синові, відтак і не може вирішувати питання про стягнення половини вказаних витрат із відповідача. Клопотання про витребування доказів стосовно вартості операції позивачкою не заявлялося.
Таким чином, суд вважає, документально підтвердженими додаткові витрати, пов'язані із хворобою дитини та її лікуванням на суму 18684.59 грн.
Крім того, оскільки дитина ОСОБА_3 має дефекти в мовленні, з 20.02.2024р. отримує корекційні послуги: з напрямку «Корекція мовлення» 2 рази на тиждень/30 хв., індивідуальне заняття (300 грн. за 30 хв.) та з курсу «Читання за методикою Зайцева» 2 рази на тиждень (150 грн. /60 хв. групового заняття). Заняття відвідує регулярно, без попусків, оплата здійснюється готівкою в повному обсязі від ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ФОП « ОСОБА_4 » від 16.08.2024р.
Отже, за період з 20.02.2024р. по дату видачі довідки 16.08.2024р., ОСОБА_3 займався за корекційними програмами двічі на тиждень протягом 26 тижнів (900 грн. х 26 тижнів = 23400 грн.). Здійснюючи відповідний розрахунок, суд визначає період навчання датою видачі довідки (по 16.08.2024р.), а не датою звернення до суду із вказаним позовом (27.09.2024р.), оскільки відомостей про те, що дитина продовжувала заняття після 16.08.2024р. суду не надано.
Таким чином, суд вважає, підтвердженими додаткові витрати, пов'язані із заняттями ОСОБА_3 за корекційними програмами дефектів мовлення на суму 23 400 грн.
Разом із тим, витрати позивачки, пов'язані з укладанням договору освітніх послуг репетиторства дитини, не думку суду, не обумовлені особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням позивачки, якою не доведено потребу у проведенні таких занять і погодження з відповідачем необхідності відвідування дитиною таких додаткових занять.
Суд відмовляє у стягненні з відповідача витрат на оплату за харчування у державному садочку та придбання велосипеду, які також не є обумовленими особливими обставинами. Крім того, позивачка не довела, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на утримання дитини. (викладене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20)
Також суд не розцінює як додаткові витрати на утримання дитини, витрати, що пов'язані із відвідуванням дитиною дитячого закладу ТОВ «Європейський» (приватний дитячий садок), оскільки витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка не викликані особливими обставинами (постанова Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №369/11745/16-ц), позивачка не навела мотивів вибору закладу, який надає послуги з навчання, що зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажання саме обох батьків, а не лише матері. Крім того, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти. Саме по собі перебування дитини приватному дитячому закладі не може безумовно свідчити, що витрати, пов'язані з навчанням, викликані особливими обставинами.
З врахуванням викладеного, суд розцінює як додаткові витрати на утримання дитини, викладені особливими обставинами, витрати на лікування дитини, у зв'язку з її хворобою на суму 18684.59 грн. та витрати, пов'язані із заняттями дитини за корекційними програмами дефектів мовлення на суму 23 400 грн., а всього на суму 42084, 59 грн. Оскільки обов'язок по утриманню неповнолітніх дітей лежить на обох батьках, а зі змісту позову встановлено, що позивачка просить стягнути з відповідача половину понесених нею додаткових витрат на утримання сина, отже із відповідача підлягають стягненню додаткові витрати на утримання дитини суму 21042, 30 коп.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення у справі, задовольнивши позовні вимоги частково.
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.1, 2, 5, 11, 12, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 21042 (двадцять одна тисяча сорок дві) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя П. В. Жовтан