Справа № 947/32255/24
Провадження № 2/947/5919/24
28.11.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
09.10.2024 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 23.06.2016 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №851, посилаючись на те, що від шлюбу у сторін дітей немає, подружні стосунки не складаються, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, мешкають окремо, збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку із чим, позивачка змушена звернутися до суду із позовом. Спору щодо поділу спільного майна на теперішній час не існує.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 року вищевказану справу було розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 24.10.2024 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, у позовній заяві просила розглянути справу за відсутності сторін, просила шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача по м.Одесі та Одеської області не значиться, а відповідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 864787 від 24.10.2024 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.12,14/
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, доводи позову не спростовано.
Відповідно до ст.223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 23.06.2016 року уклали шлюб, який зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №851, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.06.2016 року /а.с.6/. Судом встановлено, що від шлюбу у сторін дітей немає.
Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, матеріальних претензій не існує.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81,89, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.06.2016 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №851, які від шлюбу дітей не мають - розірвати.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2024 року.
Суддя М. В. Гниличенко