Ухвала від 26.11.2024 по справі 947/23157/24

Справа № 947/23157/24

Провадження № 1-кс/947/15559/24

УХВАЛА

про відмову у відводі слідчого

26.11.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

заявника - ОСОБА_3 ,

представника заявника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса заяву адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 про відвід слідчого Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про відвід слідчого Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Автоматизованим розподілом заяву про відвід розподілено слідчому судді ОСОБА_1 .

В ході розгляду відводу слідчий суддя дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

В обґрунтування заяви заявником зазначено, що слідчим Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2024 року було зобов'язано слідчого Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 від 18 липня 2024 року про призначення судово-медичної експертизи для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Проте до сьогоднішнього дня слідчим не виконано вимоги ухвали слідчого судді.

На підставі викладеного заявник зробив висновок, що вищезазначені дії в своїй сукупності є беззаперечними доказами в упередженості слідчого та вважає, що бездіяльність слідчого шкодить ефективному, швидкому та повному розслідуванню усіх обставин справи.

Заявник ОСОБА_3 та представник заявника - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заяву про відвід підтримали з наведених в заяві підстав.

Слідчий в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд заяви за його відсутності, а також - до огляду слідчим суддею матеріали кримінального провадження № 12023162480000401 від 16.03.2023 року.

При огляді матеріалів кримінального провадження № 12023162480000401 від 16.03.2023 року встановлено, що до лютого 2024 року досудове розслідування здійснювалося слідчим слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Начальнику слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як слідчому СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, вказівки прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 , датовані 14.02.2024 року.

На виконання вказівок прокурора, слідчим СВ Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 06 березня 2024 року винесено Постанову про призначення комісійної авто технічної експертизи.

Доказів виконання слідчим інших шести пунктів вказівок прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси від 14.02.2024 року матеріали кримінального провадження не містять, як і доказів того, що необхідні матеріали були направлені експерту для проведення комісійної авто технічної експертизи, призначеної 06 березня 2024 року власно слідчим ОСОБА_10 .

Адвокат ОСОБА_4 , як представник потерпілого ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами кримінального провадження в лютому 2024 року, що підтверджено відповідною розпискою (а.с.141).

До липня 2024 року, тобто протягом майже п'яти місяців, ніяких процесуальних, слідчих дій у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року не проводилося. При наймі будь-яких доказів, які б доводили зворотне, в матеріалах кримінального провадження на час огляду матеріалів кримінального провадження № 12023162480000401 від 16.03.2023 року слідчим суддею не встановлено.

Лише у липні 2024 року адвокатом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ім'я слідчого ОСОБА_5 було подано клопотання про призначення судово-медичних експертиз. Чому таке клопотання не було подано раніше не зрозуміло.

Наступним процесуальним документом у справі є клопотання слідчому судді Київського районного суду м. Одеси від 13.11.2024 року, подане слідчим СВ Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей і документі, а саме медичної документації ОСОБА_3 . Як вбачається з мотивувальної частини клопотання, метою одержання медичної картки зазначено необхідність забезпечити проведення судово-медичної експертизи.

Отже, адвокат ОСОБА_4 заявлений слідчому відвід фактично пов'язує з бездіяльністю слідчого, яка є підґрунтям для сумнівів у тому, чи є слідчий неупередженим. Метою відводу вказується намір шляхом визначення нового слідчого забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування.

Слід зазначити, що Витягом з ЄРДР від 14.11.2024 року підтверджено визначення двох слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року: ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Тобто, мета відводу слідчого як то визначення іншого слідчого певним чином нівелюється за рахунок наявності другого слідчого - ОСОБА_11 .

Зберігаючи об'єктивність та додержуючись засад рівності всіх учасників процесу, перед законом і судом, слідчим суддею зауважується, що попри обов'язків посадових осіб органів досудового розслідування законом визначене широке коло прав потерпілого та певні обов'язки особи, якою надається правова допомога.

Згідно з ч. 1 ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Положеннями ч. 4 ст. 58 КПК України закріплено, що представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Отже, до прав потерпілого статтею 56 КПК України крім інших віднесені наступні права:

протягом кримінального провадження подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти клопотання; оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом; знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом; користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом;

під час досудового розслідування потерпілий має право: отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; подавати докази на підтвердження своєї заяви; брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Як встановлено статтею 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 93 ЦПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

В свою чергу наголошується, що до повноважень представника (адвоката) відноситься надання допомоги клієнту будь-яким законним способом та вчинення правових дій для захисту його інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 28 ЦПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Засада диспозитивності кримінального провадження полягає у тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).

Слідчим суддею наводяться вищенаведені норми з метою звернути увагу сторони заявника (потерпілого та його представника) на широке коло прав, якими закон наділяє учасника провадження зі статусом - потерпілий.

Дійсно, ступень використання та реалізації своїх прав визначається саме особою, яка такими правами наділена, й ніхто не може примушувати до реалізації прав.

Кожний користується своїми правами на власний розсуд, між тим й несе наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій.

Проте, аналіз практики проведення досудових розслідувань свідчить про більшу результативність при активній процесуальній позиції потерпілого, що і доводиться до уваги заявника у цій справі.

Щодо відводу слідчого ОСОБА_5 зазначається наступне.

В силу вимог ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

В судовому засіданні було оглянуто матеріали кримінального провадження № №12023162480000401 від 16.03.2023 року та встановлено, що слідчим Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Також в судовому засіданні були оглянуті матеріали скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, щодо забезпечення проведення судово-медичної експертизи, в порядку ст. 303 КПК України.

За наслідком розгляду вказаної скарги, ухвалою слідчого судді від 08.08.2024 року було зобов'язано слідчого ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 від 18 липня 2024 року у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України та повідомити відповідну особу, яка заявила клопотання, про результат прийнятого процесуального рішення.

Заявник, як на підставу для відводу слідчому, вказує на його бездіяльність, яка полягає у невиконанні останнім вимоги ухвали слідчого судді від 08.08.2024 року.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні визначений ст. 303 КПК України, а саме: у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк можуть бути оскаржені слідчому судді за місцем знаходження органу досудового розслідування.

Жодних доказів на підтвердження фактів, які б безспірно доводили упередженість слідчого ОСОБА_5 заявником не надано.

Слідчий суддя робить висновок, що твердження щодо особистої упередженості або зацікавленості слідчого ОСОБА_5 є припущеннями, особистими переконаннями заявника.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Окрім цього, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5 - 15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року, у справі № 5 - 15п12).

Такі висновки Європейського суду з прав людини дають слідчому судді критерії щодо визначення наявності або відсутності безсторонності прокурора, зокрема, що важливою є не особиста оцінка та сприйняття поведінки прокурора заявником, а коли такі об'єктивні побоювання щодо його безсторонності існують з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій).

В підсумку, - дослідивши та оцінивши надані заявником докази, проаналізувавши матеріали справи, з урахуванням заявлених мотивів відводу, слідчий суддя доходить висновку, що об'єктивних даних, які б беззаперечно свідчили про неупередженість слідчого Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 відсутні, а тому подана заява про його відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 про відвід слідчого Одеського районного управління поліції № 1 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023162480000401 від 16.03.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123356607
Наступний документ
123356609
Інформація про рішення:
№ рішення: 123356608
№ справи: 947/23157/24
Дата рішення: 26.11.2024
Дата публікації: 29.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; відвід слідчого, дізнавача
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.03.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 29.01.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
31.07.2024 14:05 Київський районний суд м. Одеси
08.08.2024 12:00 Київський районний суд м. Одеси
14.11.2024 13:35 Київський районний суд м. Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛІТВІНОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ЛІТВІНОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
заявник:
Шаль Тимофій Миколайович
представник заявника:
ОРЛИК ВІТАЛІЙ ОЛЕГОВИЧ
слідчий:
Білоусов А.А.