Єдиний унікальний номер: 379/1561/24
Провадження № 1-кс/379/273/24
27 листопада 2024 рокум.Тараща
Слідчий суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача від 23.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024116290000115, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2024,
21.11.2024 (вх. № 7059/24вх від 22.11.2024) ОСОБА_3 , який є заявником по кримінальному провадженню, через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» звернувся до суду з даною скаргою, в якій вважаючи постанову дізнавача СД ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 від 23.10.2024 про закриття кримінального провадження № 12024116290000115, відомості про яке внесені до ЄРДР 27.09.2024, передчасною, просить скасувати її. В обґрунтування скарги вказує, що 27.09.2024 його заяву було внесено до ЄРДР, розпочато досудове розслідування. Попередня кваліфікація кримінального порушення: ч. 1 ст. 197-1 КК України. Обставини відкриття кримінальної справи «про те, що невідома особа вчинила самовільне зайняття земельної ділянки в межах с. Дубівка Білоцерківського району Київської області, яка перебуває у комунальній власності Таращанської міської ради». Вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки. Зауважує, що з часу внесення в ЄРДР його заяви, слідчим, всупереч ст. 9 КПК України, не вчинено жодної слідчої дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Слідчим не допитано його - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Не вилучено відео з місця події. Також не здійснено обстеження земельної ділянки площею 0,5804 га. Зазначає, що копію постанови отримав нарочно 19.11.2024.
ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що не допитані як свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Не було проведено дослідження земельної ділянки, у справі відсутнє викопіювання. Земельна ділянка була засаджена соєю. До матеріалів справи не долучено відео з місця події. Про закриття кримінального провадження його не було повідомлено вчасно.
Дізнавач та прокурор у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги.
Вислухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12024116290000115, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2024, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як встановлено в судовому засіданні копію постанови про закриття кримінального провадження скаржник отримав 19.11.2024, тому строк на звернення із скаргою не пропущено.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_3 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024116290000115, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 від 23.10.2024 кримінальне провадження № 12024116290000115, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2024, у зв'язку з відсутністю в діяннях СП «Дубівське» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, було закрите, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України,
Згідно ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Адже, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних, бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства ( рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведеним можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення.
У контексті міжнародного права, зокрема, рішень ЄСПЛ, постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена на даний час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Як встановлено в судовому засіданні, дізнавачем не було допитано очевидців події ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2024 року дізнавачем ОСОБА_6 було надано доручення на отримання копій правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також допитати в якості свідків осіб, які проживають поблизу СП «Дубівське». Однак, дане доручення виконано частково. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку не долучені. Допитана лише одна особа, яка проживає поблизу СП «Дубівське» - ОСОБА_7 .
Крім того, відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова є передчасною та невмотивованою, без проведення під час досудового розслідування необхідного об'єму перевірочних дій, який був би достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення, постанова про закриття кримінального провадження не в повній мірі відповідає вимогам статтей 110, 284 КПК України, а тому підлягає до скасування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 92, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД ВП №2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 від 23.10.2024 про закриття кримінального провадження №12024116290000115, відомості про яке внесені до ЄРДР 27.09.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:ОСОБА_1