Справа № 373/2688/24
27 листопада 2024 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ( в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Переяславі в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 62024100130001279 від 29.05.2024 про обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 як номер обслуги 1 відділення охорони 3 взводу охорони 5 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше як з 21.00 год 08.05.2024 до 03.10.2024, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно в порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з особистих мотивів та з метою тимчасового ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, здійснив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, проводивши свій час на власний розсуд, не пов'язуючи з несенням військової служби.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2024 обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.12.2024.
Клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду 27.11.2024.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, ознайомившись зі змістом клопотання у необхідному для вирішення заявленого клопотання обсязі, суд доходить наступних висновків.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей.
Пунктом п'ятим частини першої статті 176 КПК України визначений такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою.
Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зважаючи на відсутність підстав вважати, що такий ризик припинився від дня постановлення ухвали суду про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, наявні.
У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на відсутність жодного ризику, який зазначений прокурором в клопотанні. Вагомість наявної обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину в поєднанні з тяжкістю покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дає підстави вважати, що існує ризик вчинення особою дій щодо переховування від суду.
Проте, указані прокурором ризики як незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному правопорушенні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшли свого підтвердження в зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів щодо наявності таких ризиків. Припущення прокурора про наявність таких ризиків є його правом, але він має обов'язок доказування наявності обставин, шо підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року «Харченко проти України»).
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
З огляду на зміст (суть) обвинувачення є підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину може переховуватися від суду.
Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд доходить до переконання, що обвинуваченому слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ступень ризиків, які були встановлені судом раніше, не змінилися.
Враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, не виходить за межі розумного строку та відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується.
При цьому, зважаючи на особу обвинуваченого та пред'явлене обвинувачення, суд не може застосувати інший більш м'який запобіжний засіб з метою можливої його участі у виконанні ним військового обов'язку.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому можливо продовжити обраний раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, що починає діяти від дати постановлення цієї ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст. 177-194, 314-315, 350, 376 КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», суд ,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 27 листопада 2024 року до 25 січня 2024 року, утримуючи його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 (вул. Зеленогірська, 4, м. Київ).
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2024.
Суддя ОСОБА_1