Справа № 369/14973/23
Провадження №2-п/369/98/24
21.11.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Липченко О.С.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 02 травня 2024 року задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №5/2420592 від 21 грудня 2018 року в розмірі 348 665,79 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 230 грн..
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення. Своє прохання мотивував тим, що він не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Вказав, що умови Договору про надання кредиту № 5/2420592 від 21 грудня 2018 року є несправедливими та не мають абсолютно нічого спільного з принципами добросовісності. Просив суд скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
При розгляді заяви представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви, про що подав письмові заперечення.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з ухваленим рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд.
Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов'язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Суд вважає, що доводи, на які посилається відповідача у своїй заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у даному випадку відсутня сукупність двох підстав, наявність яких є необхідною умовою для скасування судом ухваленого ним заочного рішення.
Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.
За приписами ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Проаналізувавши обставини справи, суд вважає причини пропуску заявником строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року у цивільній справі №369/14973/23 за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, поважними, а тому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення слід поновити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 287-289 ЦПК України, -
Поновити відповідачу адвоката Хібовському Михайлу Леонідовичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року у цивільній справі №369/14973/23 за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заяву відповідача відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлений 26 листопада 2024 року.
Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ