Справа № 643/6587/24
Провадження № 2/643/3401/24
28.11.2024
28 листопада 2024 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іжука Богдана Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іжука Б.В. звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , якою просить стягнути з відповідача на свою користь суму 66 933,75 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 23.12.2020 по 19.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 21.09.2018 уклала шлюб з відповідачем у Новобаварському районному у м. Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що складено відповідний актовий запис № 354. Від шлюбу у сторін є спільна малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.03.2021 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на утримання дружини. На підставі рішення суду про стягнення аліментів видано виконавчий лист № 643/20535/20 від 15.03.2023, згідно якого відкрито виконавче провадження № 71433447. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду від 12.08.2021, станом на 19.03.2024 за ним утворилася заборгованість зі сплаті аліментів у розмірі 66 933,75 грн, що підтверджується загальним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 19.03.2024 № 13658. Крім того позивачка зазначає, що позбавлена можливості самостійно здійснити розрахунок неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, оскільки державними виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосіком Олегом Андрійовичем, на неодноразові запити, не надано відповіді щодо надання розрахунку заборгованості (по місячно) про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23.12.2020 у виконавчому провадженні № 714333447. Тому, позивачка вважає за необхідне стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) у розмірі не більше 100% заборгованості зі сплати аліментів, що становить 66 933,75 грн, та відповідає положенням ст. 196 Сімейного кодексу України.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З боку сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 задоволено клопотання позивачки про витребування у державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосіка Олега Андрійовича розрахунок заборгованості (помісячно) зі сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 23 грудня 2020 року по виконавчому провадженню № 714333447.
Державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосіком Олегом Андрійовичем ухвала суду про витребування доказів від 02.07.2024 отримана, однак не виконана, інформацію про заборгованість по аліментам суду не надано.
Ухвала суду від 02.07.2024 про витребування доказів неодноразово направлялася державному виконавцю Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосіку Олегу Андрійовичу, однак кожного разу проігнорована з боку останнього.
Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження тощо), не надходили та не застосовувались.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом на підставі наданим матеріалів встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.09.2018, який укладено у Новобаварському районному у м. Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що складено відповідний актовий запис № 354.
Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.14).
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 15.03.2021 шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова по справі № 643/20535/20 від 12.08.2021 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23.12.2020, а також стягнуто аліменти на утримання дружини. Рішення набрало законної сили 26.09.2022.
На підставі рішення суду від 12.08.2021 про стягнення аліментів видано виконавчий лист № 643/20535/20 від 15.03.2023.
Постановою державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосіком О.А. від 04.04.2023 відкрито виконавче провадження № 71433447 по примусовому виконанню рішення Московського районного суду м. Харкова № 643/20535/20 від 12.08.2021 (а.с.15).
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 4 ст.155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2 рішення Московського районного суду м. Харкова № 643/20535/20 від 12.08.2021, державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Антосіком О.А. виданий розрахунок заборгованості відповідача по аліментам від 19.03.2024 № 13658, згідно із яким, заборгованість станом на 19.03.2024 складає 66 933,75 грн. (а.с.16).
Підставою для звернення до суду із вимогою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, згідно доводів позивачки та матеріалів справи, стала несплата відповідачем аліментів за рішенням суду.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 Сімейного кодексу України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Отже неустойка, визначена у ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц Велика Палата Верховного Суду відійшла від правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16 та визначила, що обрахунок пені має здійснюватися за іншою формулою, ніж застосовувалась раніше.
Відходячи від правової позиції, викладеної у вказаних вище постановах Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачував аліменти на утримання дитини, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість по аліментам (а.с.16).
Судом встановлено, що заборгованість по аліментам на користь позивачки на утримання дитини станом на день ухвалення рішення відповідачем не сплачена, доказів цього суду не надано, розмір заборгованості підтверджено розрахунком державного виконавця, який відповідачем не спростовано.
Так, у позовній заяві позивачка просить, у відповідності до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 23.12.2020 по 19.03.2024 у розмірі 66 933,75 грн, що відповідає сумі заборгованості відповідача по аліментам, яка утворилася станом на 19.03.2024, тобто дорівнює 100% заборгованості боржника по несплаті аліментів.
З урахуванням того, що відповідачем не надано жодних доказів щодо поважності причин прострочення сплати аліментів, суд вважає, що з відповідача слід стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів.
Доказів оскарження розрахунку заборгованості, який надано державним виконавцем, з боку відповідача суду не надано.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог, тому до стягнення підлягає сума, визначена позивачкою, тобто неустойка (пеня) у розмірі 66 933,75 грн.
Таким чином, аналізуючи встановлені обставини та зібрані у справі докази, враховуючи розрахунок заборгованості по аліментам та враховуючи, що сума неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків від суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню неустойка (пеня) за несплачені відповідачем аліменти згідно виконавчого листа № 643/20535/20 від 15.03.2023, а саме в сумі 66 933,75 грн.
Відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), то суд на підставі ч. 2 ст. 133, ч. 1,2,6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, стягує ці витрати з відповідача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263, 265,280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іжука Богдана Володимировича до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, яка утворилася станом на 19.03.2024 по виконавчому провадженню № 71433447 у розмірі 66 933 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 75 копійок, за період прострочення сплати аліментів з 23.12.2020 по 19.03.2024.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави, судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сугачова