Справа 206/5212/24
Провадження 2-а/206/43/24
27 листопада 2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Глущенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора Відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції старшого лейтенанта поліції Писаренка Олександра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
07 жовтня 2024 року до суду надійшов вказаний позов, який обґрунтовано тим, що 28 вересня 2024 року через особисте неприязне ставлення, що раптово виникло у інспектора Відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції старшого лейтенанта поліції Писаренка О.С. в момент його спілкування з ОСОБА_1 на імітованому блок-пості поліції в м. Підгородне Дніпропетровської області (дорога а/д М30 990), інспектор поліції керуючись своїми повноваженнями без будь-яких для цього підстав склав постанови серії ЕНА №3154309 за порушення п. 2.3 (в) ПДР та був притягнутий за ч. 5 ст. 121 КУпАП; ЕНА №3154268 за порушення п. 2.9 ПДР та був притягнути за ч. 2 ст. 122 КУпАП; ЕНА №3154350 за порушення п. 2.4 (а) та був притягнутий за ч. 1 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 не скоював жодних із зазначених в постановах дій, тобто його пасажир був пристебнутий весь час з початку руху транспортного засобу до його повної зупинки, при цьому він не розмовляв по телефону під час руху транспортного засобу, і він не відмовлявся надати посвідчення водія та документи на автомобіль, вважає оскаржувані постанови необґрунтованими та просить суд скасувати постанови серії ЕНА №3154309, ЕНА №3154268, ЕНА №3154350 від 28 вересня 2024 року якими його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погодившись із вказаним позовом, відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані постанови є законними та складеними з урахуванням норм діючого законодавства. Вважає, що пояснення позивача наведені ним у позовній заяві щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є метою дискредитації працівників поліції та спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, 14 жовтня 2024 року представник позивача Рябуха А.В. подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача в якій також підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача Новікова С.А. в судове засідання не з'явилась, у відзиві зазначила, що просить розглянути справу за відсутності представника ГУНП в Дніпропетровській області.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28 вересня 2024 року інспектором ВП №8 (м. Слобожанське) ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Писаренко О.С. складено три постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
-постанову ЕНА №3154309 зі змісту якої вбачається, що 28 вересня 2024 року о 16 годині 27 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Підгородне, дорога А/Д М30 990, перевозив пасажира не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, у зв'язку із чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 гривень;
-постанову ЕНА №3154350 зі змісту якої вбачається, що 28 вересня 2024 року о 16 годині 32 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Підгородне, дорога А/Д М30 990, на вимогу поліцейського не пред'явив посвідчення водія та документи на транспортний засіб, згідно ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», чим порушив п. 2.4 (а) ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв'язку із чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 гривень;
-постанову ЕНА №3154268 зі змісту якої вбачається, що 28 вересня 2024 року о 16 годині 21 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Підгородне, дорога А/Д М30 990, користувався засобами зв'язку під час руху, тримаючи у руці, чим порушив п. 2.9 (д) ДПР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 гривень.
Також досліджено відеозапис з місця події долучений відповідачем до відзиву, який здійснено на нагрудну відеокамеру поліцейського №796848 та який розпочинається 28 вересня 2024 року о 16 годині 13 хвилин. Так, на останньому зафіксовано, як о 16 годині 14 хвилині по дорозі проїжджає транспортний засіб Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , якого в свою чергу зупиняє інспектором ВП №8 (м. Слобожанське) ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , який представляється водієві та одразу повідомляє про те, що під час руху він спілкується по мобільному телефону та перевозить пасажира, який не пристебнутий ременем безпеки. ОСОБА_1 заперечує вказані порушення у зв'язку із тим, що пасажир якого він перевозить відстібнув ремінь безпеки тільки що, а по телефону він спілкувався виключно за допомогою гучного зв'язку, тобто не притуляючи телефон до вуха. На вимогу пред'явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб відмовив та не надав останні.
Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із п. 2.3 (в) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно із п. 2.9 (д) ПДР, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
На підставі п. 2.4 (а) ДПР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1
Відповідно до п. 2.1 (а, б) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Таким чином, суд критично ставиться до викладених у позовній заяві доводів про те, що інспектором Відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції старшим лейтенантом поліції Писаренко О.С. складені оскаржувані постанови на позивача через особисте неприязне ставлення, а також до того, що вказані постанови є необґрунтованими, оскільки зміст останніх відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складені уповноваженою особою від Органів Національної поліції, яким підвідомчі справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, із додержанням усіх вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року.
Суд прийшов до висновку, що в діях позивача наявні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом користуючись при цьому засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, перевозив пасажира не пристебнутим ременем безпеки, а також не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, що в свою чергу не відповідає вимогам п. 2.9 (д), 2.3 (в), 2.4 (а) ПДР та зафіксовано на дослідженому відеозаписі з місця події.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності зач. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 90, 139, 241-246, 286КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі інспектора Відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції старшого лейтенанта поліції Писаренка Олександра Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук