Справа № 190/347/24
Провадження №1-в/190/413/24
28 листопада 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. П'ятихатки справу за поданням Кам'янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про приведення вироку у відповідність до нового закону,-
До суду надійшло подання заступника начальника Кам'янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до нового закону, в якому просить вирішити питання щодо приведення у відповідність до діючого законодавства вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).
В судовому засіданні прокурор не заперечував щодо задоволення подання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2024 року ця сума становить 3028,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, із встановленням іспитового строку на 2 роки. Вирок набрав законної сили 12.04.2024 року.
Вказаним вироком ОСОБА_4 засуджений за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням в інше приміщення та своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 2258 грн.20 коп. Подія злочину відбулася 03.01.2024 року.
Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 року завдав матеріальної шкоди потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Однак, кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину є незаконне проникнення до іншого приміщення.
Згідно із абз.2 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6 листопада 2009 року № 10 сформульовано таке правило кваліфікації: крадіжка, грабіж або розбій, поєднані з незаконним проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища, кваліфікуються відповідно за ч. 3 ст.185, ч. 3 ст.186, ч. 3 ст.187 КК. Додатково за ст. 162 КК такі дії кваліфікувати не потрібно. Водночас, якщо незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища поєднане зі вчиненням крадіжки, кримінальну відповідальність за яку з огляду на вартість викраденого законом не передбачено, вчинене належить кваліфікувати за ст. 162 «Порушення недоторканності житла» КК.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року слід привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024.
Зокрема, ОСОБА_4 слід вважати засудженим за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 року за ч. 1 ст. 162 КК України з призначенням покарання 2 роки обмеження волі.
Отже подання Кам'янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області є таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,
Подання Кам'янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області стосовно засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до нового закону, - задовольнити.
Привести у відповідність чинному законодавству вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 року у справі №190/347/24 стосовно ОСОБА_4 та вважати його засудженим по даному вироку за ч.1 ст.162 КК України із призначенням покарання 2 (два) роки обмеження волі, із встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1