Справа № 184/2056/23
Номер провадження 3/184/15/24
26 листопада 2024 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення:
? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 (старший солдат), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 256886 від, 15.10.2023 року о 17 годині 55 хвилин по вул. Торгова, в м. Покров Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 11183 (LADA KALINA) н/з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). На вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, а також відмовився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2,5 правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що за кермом авто був не він, а його знайомий ОСОБА_2 так 15.10.2023 року він вживав алкоголь і разом з товаришем який був тверезий вирішили поїхати до його батька, прибувши на місце ОСОБА_2 зупинив авто та віддав йому ключі вони вийшли з авто в цей час під'їхали працівники поліції та запитали кому належить даний автомобіль, він відповів, що саме він є власником даного транспортного засобу та пояснив, що не керував автомобілем. На що працівники поліції не відреагували, а запропонували пройти алкотест на стан алкогольного сп'яніння, він не погодився, наголошуючи що в цьому не бачить потреби бо не керував автомобілем а лишень був пасажиром, однак останні не реагували та склали протокол. У зв'язку з наведеним, вину у вчиненні інкримінованого правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, оскільки таке не мало місце.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 надав покази згідно яких в жовтні 2023 року його син приїхав у відпустку додому, так 15.10.2023 року до його будинку на легковому автомобілі приїхав його син який, вийшов зі сторони пасажиру, чоловіка який був за кермом він не знає. Потім під'їхали працівники поліції.
В судовому засіданні захисник адвокат Петечко В.М. заперечує факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та вказує, що зібрані працівниками поліції матеріали справи жодним чином не підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відмову його від проходження у встановленому порядку освідування на місці зупинки. Вважає протокол складений з грубим порушенням Інструкції та просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Інші свідки в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення та думку захисника ОСОБА_1 , адвоката Петечко В.М., повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1,7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, з огляду на наступне.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 260 КУпАП встановлює заходи забезпечення провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема з метою припинення правопорушення, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, своєчасного і правильного розгляду справи, допускається тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортним засобом, огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, - у порядку, передбаченому КУпАП та іншими законами України. Відсторонення водія від керування транспортним засобом та огляд на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в порядку, передбаченому ст.266 КУпАП та порядком, визначеним чинними нормативними актами.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Суддя звертає увагу, що до матеріалів справи не долучений диск з відеозаписами огляду, про який не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Працівниками поліції залучені два свідка при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 , однак кожен з них не підтвердив в судовому засіданні обставини, викладені в адміністративному протоколі.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять відеозапису на підтвердження факту відмови водія ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що безпосередньо інкримінується останньому та поліцейським не застосовано технічні засоби з часу зупинки транспортного засобу 15.10.2023 року о 17-50 год. до часу складання адміністративного протоколу 15.10.2023 року о 18-15 год., при цьому у матеріалах справи відсутні покази свідків на підтвердження наведених у протоколі обставин, а тому суд приходить до висновку, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, проведений з порушенням вимог чинного законодавства, положень вищевказаної Інструкції.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08),на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, та відповідно, наявність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд не вбачає належним чином доведеної вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, вислухавши показання в судовому засіданні 26.11.2024 року особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , доводи сторони захисту, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 256886 від 15.10.2023 року, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того судом встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 15 жовтня 2023 року. Правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП не є триваючим і вважається закінченим з моменту його вчинення.
На момент розгляду справи в суді минуло рік з моменту вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що пов'язано з тим, що ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ.
Відтак, оскільки на час розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, минув встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, тому на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, 251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш