Справа № 183/6999/24
№ 1-кп/183/1660/24
27 листопада 2024 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024170030001418 від 14.05.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
В судовому засіданні прокурор Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 заявила клопотання від 06.11.2024 р. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 14 травня 2024 року солдату ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру разом з пам'яткою про процесуальні права та обов'язки підозрюваного, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України.
08 липня 2024 року у кримінальному провадженні №62024170030001418 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 травня 2024 року відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акту.
08 липня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170030001418 скеровано до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Таким чином солдат ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням в умовах гауптвахти без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений не погодився із заявленим прокурором клопотанням. Пояснив, що бажає проходити військову службу.
В судовому засіданні захисник заперечував проти заявленого клопотання. Пояснив, що обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин цього кримінального правопорушення. ризики не доведені. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснила, що маються ризики, передбачені п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Санкцією ч. 4 ст. 402 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Судом враховується, що на теперішній час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений обізнаний про адреси мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Також прокурор наголошував на наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однак на підтвердження існування цього ризику прокурором не надано жодного доказу.
Таким чином існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину; відомості про особу обвинуваченого.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає можливим продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 402 КК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а саме, що він, будучи військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти порядку несення служби під час воєнного стану, пов'язаного з відкритою відмовою виконати наказ в умовах воєнного стану, суд дійшов висновку про не можливість визначення застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , заявленого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024170030001418 від 14.05.2024 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 (включно) січня 2025 року.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 28 листопада 2024 р. о 08 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1