№ 207/2178/24
№ 2/207/850/24
11 листопада 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Подобєд О.К.
при секретарі Бакуліні І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 53424,44 грн., 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 7100,00 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31.08.2017 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 , відповідно до якого останній надано кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40% річних. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Відповідачка не виконувала своїх обов'язків за кредитним договором, через що станом на 20.12.2021 року виникла заборгованість у розмірі 53424,44 грн., що підтверджено розрахунком. 20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено Договір факторингу №4, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з ОСОБА_1 . Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даною позовною заявою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась. Судом вживалися заходи щодо її повідомлення про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.08.2017 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 , відповідно до якого останній надано кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40% річних.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.
Відповідачка не виконувала своїх обов'язків за кредитним договором, через що станом на 20.12.2021 року виникла заборгованість у розмірі 53424,44 грн., що підтверджено розрахунком.
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено Договір факторингу №4, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором, укладеного з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 31.08.2017 року у розмірі 53424,44 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7100,00 грн. в рахунок отримання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами 2, 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано додатковий договір №3 до договору №02/10-23 про надання юридичних послуг від 25.01.2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.01.2024 року, укладених між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та ТОВ «Перший інвестиційний клуб» з детальним описом наданих послуг, відповідно до якого визначено розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7100,00 грн., а також платіжна інструкція № 391 від 26.01.2024 року на суму 7100,00 грн. А отже відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 592143163 від 31.08.2017 року у розмірі 53424 гривні 44 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» понесені судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7100 гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя О.К. Подобєд