Справа № 523/275/24
Провадження №2-а/523/8/24
"27" листопада 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.,
секретаря судового засідання - Березніченко Л.Є.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - Кучеренко Г.А. про роз'яснення ухвали суду від 13.11.2024 року про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду адміністративної справи №523/275/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності -
У провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.11.2024 року - відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Кучеренка Геннадія Анатолійовича про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду адміністративної справи № 523/275/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки та транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.11.2024 року:
-поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00015456 від 04.12.2023р.;
-позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00015456 від 04.12.2023р. - залишено без задоволення.
15.11.2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про роз'яснення ухвали суду від 13.11.2024 року про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Кучеренка Геннадія Анатолійовича про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду адміністративної справи № 523/275/24.
Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Дослідивши зміст поданої до суду заяви про роз'яснення ухвали суду від 13.11.2024 року, суд вважає за необхідне розглянути питання роз'яснення наведеної ухвали без повідомлення учасників справи.
За результатом розгляду заяви про роз'яснення рішення суду, суд дійшов таких висновків.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Також, роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція, наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 18.06. 2019 у справі №903/922/17, від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19.
У даному випадку, суд наголошує на тому, що як мотивувальна, так і резолютивна частина ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 13.11.2024 року по справі №523/275/24 містить чіткі, зрозумілі та однозначні формулювання, що, у свою чергу, не створює жодних перешкод у її розумінні та сприйнятті.
Крім того, ухвала суду від 13.11.2024 року не підлягає виконанню, в порядку Закону України «Про виконавче провадження», що взагалі виключає її роз'яснення.
У зв'язку з викладеним, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Кучеренко Г.А. про роз'яснення ухвали суду від 13.11.2024 року про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду адміністративної справи №523/275/24 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 248, 254 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Кучеренко Г.А. про роз'яснення ухвали суду від 13.11.2024 року про відмову у задоволенні заяви про відвід головуючої - судді Далеко К.О. від розгляду адміністративної справи №523/275/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
У відповідності до вимог ст.ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: К.О. Далеко