Справа № 458/396/24
1-кп/458/64/2024
27.11.2024 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі сторін кримінального провадження -
сторона обвинувачення:
начальник Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , прокурор Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 ,
малолітня потерпіла ОСОБА_6 не прибула,
законний представник потерпілої ОСОБА_7 не прибула,
сторона захисту:
обвинувачений ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2023 року № 12023141340000016 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Буховичі Мостиський район Львівська область, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не одружений, малотініх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовозобов'язаний, не є особою з інвалідністю, не працює, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -
ОСОБА_8 09.09.2023 року, приблизно о 20.30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору з державними номерними знаками НОМЕР_5 та рухаючись по щебеневій дорозі в межах села Ясениця Самбірського району Львівської області, проїжджаючи ділянку вказаної дороги по АДРЕСА_2 , будучи зобов'язаним у відповідності до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України» № 1306 від 10.10.2001 року знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, враховувати під час вибору швидкості сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), Розділу 2 п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... підпункт «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), підпункт «д» - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); п. 2.9. а) (водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння); Розділу 12 п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил, які виразилися в тому, що ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка керує транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушуючи правила дорожнього руху та рухаючись в межах населеного пункту села Ясениця Самбірського району Львівської області, під час перевезення малолітньої пасажирки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи можливість продовжувати рух транспортним засобом в межах проїзної частини дороги, шляхом дотримання вимог Правил дорожнього руху, не дотримуючись безпечної швидкості руху і не врахувавши стан дорожнього покриття, на ділянці дороги, на якій розташований лівосторонній в напрямку його руху поворот, без причин технічного характеру, виїхав на правостороннє узбіччя дороги, проїхавши через яке, вчинив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді металевого паркану із бетонними стовпчиками, який розташований на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 . Після чого, водій ОСОБА_8 , порушуючи вимоги Розділу 2 п. 2.10 а), б), д), е) Правил дорожнього руху (у разі причетності до дорожньо - транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; «д» повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної-допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; «д» повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців. Чекати прибуття працівників поліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди) Правил дорожнього руху, покинув місце дорожньо- транспортної пригоди, залишивши потерпілих без надання первинної медичної допомоги, не викликавши їм карету швидкої медичної допомоги та не повідомивши в правоохоронні органи про факт виникнення дорожньо- транспортної пригоди за його участю. Порушення водієм транспортного засобу ОСОБА_8 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди та настанням її наслідків. Внаслідок грубого порушення водієм транспортного засобу ОСОБА_8 Правил дорожнього руху пасажирка керованого ним автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня важкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я.
Суд вважає, що дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Позицій учасників судового провадження.
Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 286-1 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою. Внаслідок грубого порушення водієм транспортного засобу ОСОБА_8 Правил дорожнього руху України, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, пасажирка керованого ним автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня важкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я. Позов не заявлено, водночас шкода на лікування не відшкодована. Зважив, що в судовому засіданні в присутності малолітньої потерпілої та законного представника малолітньої потерпілої, незважаючи на визнання своєї провини, не висловив вибачення, що вказує на нещиросерденості визнання провини. Просив призначити обвинуваченому покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, речовий доказ, транспортний засіб просив повернути законному власнику, медичні картки повернути в медичні установи та стягнути витрати за проведення судових експертиз.
Малолітня потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила події, які мали місце 09.09.2023 року приблизно о 20.30 год в с.Ясениця Самбірського району Львівської області, пояснила, що в цей день вона, разом зі своєю сестрою ОСОБА_9 і знайомою ОСОБА_10 , повертаючись додому, оскільки вже починало темніти, на пропозицію двох хлопців, які їхали автомашиною Мазда , які виявилися ОСОБА_8 і ОСОБА_12 , сіла в таку автомашину. В автомашинв знаходилося чотири пасажири і водій. Під час руху автомашини, водію ОСОБА_8 ніхто не заважав керувати, в салоні гучно грала музика, дощ не падав, проїхавши по автодорозі, не зрозумівши що саме сталося, відчула удар, від чого почала боліти голова, ліва рука, ключиця. Водій допомоги не надавав, швидку допомогу не викликав. Через деякий час зрозуміла, що виникла дорожньо-транспортна подія, винуватцем якої є ОСОБА_8 , який порушив Правила дорожнього руху. Вона отримала тілесні ушкодження, від який перебувала на лікуванні, в лікарню водій не приходив, не просив пробачення, чи оплачував кошти не знає, оскільки лікування оплачувала її мама.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 її мама ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що її доньо пішла гуляти, приблизно перед 21.00 год вона передзвонила на телефон дочки і невідома жінка повідомила, що її дочка потрапила в ДТП, знаходиться в медичній установі. На лікуванні в лікарні дочка перебувала три дні, медикаменти вона купляла, після чого дочку виписали на амбулаторне лікування додому. ОСОБА_8 коштів не давав, в медустанову і додому не приходив, вибачень не просив в даній справі цивільного позову не буде подавати.
Обвинувачений ОСОБА_8 судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю, погодився з висунутим обвинуваченням, дав покази, які є аналогічні до висунутого обвинувачення, пояснивши, що 09.09.2023 року керував автомобілем марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору з державними номерними знаками НОМЕР_5, оскільки має право на керування транспортними даної категорії, оскільки літом 2023 року отримав посвідчення водія. В цей день вживав спиртні напої, оскільки випив з товаришем на річці 1 пляшку горілки і пиво. Повертаючись додому згаданою автомашиною, в салоні якої знаходився на місці пасажира ОСОБА_12 , по дорозі зустрів дівчат, яким запропонували под'єхати. Рухаючись в с.Ясениця Самбірського району Львівської області по гравійній дорозі, яка не освітлювалася, розігнавшись автомобілем, приблизно о 20.30 год в цей день заїхав в яму, від чого автомашину розвернуло і він в'їхав в паркан.
Визнає себе винним в тому, що порушив вимоги Правил дорожнього руху, через його дії особи, які були в салоні автомашини, отримали ушкодження, в ОСОБА_6 був перелом. В судових дебатах не знав що сказати, просив суворо не карати.
Учасники провадження не заперечили щодо дослідження в судовому засіданні доказів, зазначених прокурором.
Зазначені пояснення обвинуваченого суд оцінює в сукупності з іншими доказами, які підтверджують, що саме внаслідок протиправних дій обвинуваченого, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Показання в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння обвинуваченою особою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Незважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст.94 КПК України.
Судом під час судового засідання були безпосередньо досліджені письмові матеріали кримінального провадження, щодо достовірності та допустимості наданих стороною обвинувачення доказів, з боку сторони захисту ніяких зауважень щодо наданих документів, заявлено не було.
Кримінальна відповідальність ОСОБА_8 , крім визнання ним своєї вини за вказане кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, доводиться в скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.
09.09.2023 року приблизно о 20.30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору з державними номерними знаками НОМЕР_5 та рухаючись по щебеневій дорозі в межах населеного пункту села Ясениця Самбірського району Львівської області, проїжджаючи ділянку вказаної дороги по АДРЕСА_2 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушуючи правила дорожнього руху, під час перевезення малолітньої пасажирки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи можливість продовжувати рух транспортним засобом в межах проїзної частини дороги, шляхом дотримання вимог Правил дорожнього руху, не дотримуючись безпечної швидкості руху і не врахувавши стан дорожнього покриття, на ділянці дороги, на якій розташований лівосторонній в напрямку його руху поворот, без причин технічного характеру, виїхав на правостороннє узбіччя дороги, проїхавши через яке, вчинив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді металевого паркану із бетонними стовпчиками, який розташований на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , в результаті чого, малолітня пасажирка ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня важкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я.
Вказані наслідки отримання тілесних ушкоджень малолітньою потерпілою ОСОБА_6 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням водієм автомобіля марки «Мазда» моделі «323» з державними номерними знаками НОМЕР_5 під керування водія ОСОБА_8 Правил дорожнього руху, а саме:
Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків),
Розділу 2 п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... підпункт «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), підпункт «д» - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);
п. 2.9. а) (водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння);
Розділу 2 п. 2.10 а), б), д), г), е) у разі причетності до дорожньо - транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції;
г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної-допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
«д» повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців. Чекати прибуття працівників поліції;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Розділу 12 п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Кримінальна відповідальність ОСОБА_8 доводиться повністю дослідженими судом в ході судового розгляду доказами, а саме:
-Витягом з ЄРДР від 10.09.2023 року № 1202314134000001 з якого вбачається, що ОСОБА_8 09.09.2023 року приблизно о 20.30 год в с.Ясениця Самбірського району Львівської області скоїв ДТП в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок якого четверо потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 госпіталізовані в медичні установи;
-Рапортами ЖЕО по факту ДТП, з яких вбачається, що 09.09.2023 року по телефону поступило повідомлення від чергової медичної сестри Турківської ЦМЛ що швидкою допомогою на лікування в Турківську ЦМЛ доставлено четверо потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 госпіталізовані в медичні установи внаслідок отриманих травм внаслідок ДТП;
-Висновком експерта сектору автотехнічних досліджень Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ- 19/114-23/18171-ІТ від 27.09.2023 року, яким встановлено, що гальмівна система автомобіля марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_5 знаходиться в працездатному стані, та може виконувати функції, передбачені конструкцією, система зовнішнього освітлення знаходиться в несправному стані внаслідок руйнування правої фари та переднього правого покажчика повороту, система рульового управління знаходиться в непрацездатному стані. Система рульового управління та зовнішнього освітлення утворились під час ДТП;
-Висновком експерта сектору автотехнічних досліджень Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ- 19/114-23/25205 від 09.01.2024 року, з якого вбачається, що в дорожній ситуації водій ОСОБА_8 повинен був керуватися технічними вимогами п.12.1 Правил дорожнього руху, дії водія не відповідали вимогам п.12.1 ПДР і вказана невідповідність перебуває у причинному зв'язку з настанням ДТП, а також те, що у водія не було завад технічного характеру;
-Висновком експерта сектору автотехнічних досліджень Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів» № СЕ-19/114-23/24653-П від 08.01.2024 року, з якого вбачається, що шина марки Bridgestone розміром 175/65 R14 колеса автомобіля марки МАЗДА має пошкодження у вигляді розривів боковин навпроти місця деформації зовнішньої закраїни колісного диску, яка спрямована до центру косела, пошкодження призвели до розгерметизації колеса і утворились під час ДТП внаслідок контактування колеса з твердим об'єктом, що спричинило защемлення боковин та зовнішнього борта шини і як результат зниження міцності матеріалу зовні з подальшим розривом боковин під дією внутрішнього тиску в шині;
-Постановою від 17.01.2024 року про визнання речового доказу шини марки Bridgestone розміром 175/65 R14 колеса автомобіля марки МАЗДА;
-Протоколом огляду місця події від 09.09.2023 року із схемою та фото таблицею;
-Постановою про визнання речового доказу автомобіля «Мазда» моделі «323» з державними номерними знаками НОМЕР_5;
-Ухвалою слідчого судді Труківського районного суду Львівської області від 12.09.2023 року якою накладено арешт на тимчасово вилучений автомобіль марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_5;
-Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №224 від 10.09.2023 року складеного на стан сп'яніння ОСОБА_8 . КНП «Турківська ЦМЛ» з якого вбачається, що ОСОБА_8 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду 1,59‰;
-Постановою від 10.09.2023 року і протокол від 10.09.2023 року отримання біологічних зразків крові ОСОБА_8 ;
-Висновком експерта-токсиколога № 2088/2023-т від 22.09.2023 року з якого вбачається, що при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості 2,37 ‰ (проміле);
-Висновком експерта-токсиколога №2089/2023-т від 22.09.2023 року з якого вбачається, що при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_8 на наявність наркотичних речовин не проводилася через недостатню кількість доставленої крові;
-Постановою від 11.01.2024 року про визнання речовим доказом медкартки ОСОБА_6 ;
-Висновком судово-медичного експерта №995/2024 від 19.01.2024 року з якого вбачається, що в ОСОБА_6 виявлено закритий перелом лівої ключиці, садна на тілі, закрита черепно-мозкова травма у вигляді гематоми лівої тім'яної ділянки, рани лівої скроневої ділянки, струсу головного мозку. Перелом ключиці відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, закрита черепно-мозкова травма до легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров'я, садна - до легких тілесних ушкоджень;
-Постановою від 11.01.2024 року про визнання речовим доказом медкартки ОСОБА_9 ;
-Постанова від 11.01.2024 року про визнання речовим доказом медкартки ОСОБА_12 ;
-Протоколом від 15.09.2023 року слідчого експерименту із ОСОБА_8 і ДВД диском до нього з яких вбачається, що ОСОБА_8 відтворив хронологію подій, які мали місце 09.09.2023 року приблизно о 20.30 год під час керування автомобілем марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору з державними номерними знаками НОМЕР_5 по щебеневій дорозі в межах АДРЕСА_1 ;
-протоколом огляду місця події від 07.12.2023 із фото таблицею, з якого вбачається, що було знято для проведення дослідження деформований металевий диск та пробиту автомобільну шину марки Bridgestone розміром 175/65 R14, до автомобіля марки МАЗДА державний номерний знак НОМЕР_5;
-Протоколом від 26.02.2024 року слідчого експерименту із ОСОБА_6 із ДВД диском до нього з яких вбачається, що ОСОБА_6 вказала на місце, де 09.09.2023 року приблизно о 20.30 год під час керування ОСОБА_8 автомобілем марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору з державними номерними знаками НОМЕР_5 по щебеневій дорозі в межах села Ясениця Самбірського району Львівської області виникло ДТП;
-Повідомленням про підозру від 27.02.2024 року у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Зазначені докази є належними, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, та є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленому КПК України.
Визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини, свідчить про те, що він усвідомив суспільно-небезпечний характер своїх дій, визнання ним своєї вини також свідчить про його бажання нести відповідальність за вчинене.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 , незважаючи на визнання ним своєї вини, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами - висновками експертів сектору автотехнічних досліджень Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, постановами про визнання речовими доказами, висновком про стан сп'яніння.
Досліджені докази узгоджуються з дослідженими поясненнями обвинуваченого в частині, що він у населеному пункті, в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості, на проїжджій частині ділянці, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахував стан дорожнього покриття, порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що призвів до заподіяли потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження є чіткими та послідовними, а також узгоджуються з дослідженими судом матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст.94 КПК України, аналізуючи вищезазначені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх матеріалів кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв'язку, доповнюють один одного, не суперечать між собою, тобто подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого повністю доведена, противоправні дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286-1 КК України кваліфіковані вірно оскільки, він, як особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, при вищезазначених обставинах своїми діями порушив правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого заподіяв потерпілій особі середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Правова оцінка та мотиви суду
Суд, ухвалюючи по справі рішення, керується нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст..94 КПК Україн и з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав для його ухвалення.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов'язаний суворо додержуватись закріпленого у ст..62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При ухваленні вироку відповідно до вимог ст..17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).
Також суд при постановленні вироку приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).
Згідно з вимогами ст..91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушенням, передбачене кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Основним безпосереднім об'єктом правопорушення є безпека руху автомобільного транспорту (усі види автомобілів ), а його додатковим обов'язковим об'єктом - життя і здоров'я особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом, який приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об'ємом понад 50 см, що забезпечує конструктивну швидкість, яка перевищує 40 км/год, порушив вимоги Правил дорожнього руху в частині того, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1.); у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна буті такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дорогі (п.12.2); у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкість не більше 50 км/год (п.12.4.), внаслідок чого потерпіла ОСОБА_6 , яка знаходилася в автомобілі «Мазда» моделі «323» з державними номерними знаками НОМЕР_5 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В діях ОСОБА_8 проявилася об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки присутні обов'язкові ознаки як діяння, обстановка, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Судом встановлено, що діяння ОСОБА_8 полягає в тому, що він, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, здійснюючи процес керування рухомою машиною, яке починається рухом ходової частини машини та закінчується припиненням руху, з початку і до кінця руху зобов'язаний був дотримуватися встановлених правил водіння, порушив правила безпеки дорожнього руху, яке було вчинено було шляхом вчинення дій, які заборонені правилами, а також не виконав дії, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху.
Судом встановлено, що діяння ОСОБА_8 пов'язані з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - Правил дорожнього руху. Окрім цього, судом встановлено, що правопорушення ОСОБА_8 вчинено в обстановці, в якій вчинене діяння та наслідки настали в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортного засобу, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Кримінальна відповідальність ОСОБА_8 за ч.1 ст. 286-1 КК України настає, оскільки ним заподіяно наслідки у вигляді фізичної шкоди потерпілій особі середньої тяжкості тілесного ушкодження під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння в результаті порушення Правил дорожнього руху.
В діях ОСОБА_8 існує причинний зв'язок між його діянням і наслідками.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_8 є закінченим, оскільки настали наслідки - заподіяння потерпілій особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Окрім цього, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 є суб'єктом злочину, оскільки він є осудною особою, оскільки досяг віку і керував транспортним засобом, у нього наявне право володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління даним транспортним засобом.
Окрім цього, згідно вимог ч.1 ст. 22 КК України ОСОБА_8 підлягає кримінальній відповідальності, оскільки до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Діями ОСОБА_8 відображена суб'єктивна сторона правопорушення у формі необережної вини, як психічного ставлення до вчинюваної ним дії та наслідків, виражене у формі необережності, оскільки він передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, повинен був і міг їх передбачити.
Кваліфікуючою ознакою вчиненого ОСОБА_8 є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху середньої тяжкості тілесного ушкодження одній потерпілій ОСОБА_6 .
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_8 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх наявними долученими доказами, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, під час розгляду кримінального провадження підтверджено порушення ним правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження при встановлених судом фактичних обставинах, поза розумним сумнівом, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до ст..65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд по даному кримінальному провадженню, вирішуючи питання призначення покарання ОСОБА_8 , вирішує питання призначення йому покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років, відповідно до положень Загальної частини кримінального кодексу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також враховуючи те, що ОСОБА_8 має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з вирішенням підстав призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки відсутня сукупність кримінальних правопорушень, а також у відсутність угоди про примирення або угоди про визнання вини.
Судом також враховано практика Верховного Суду, оскільки згідно Постанови колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 15.06.2023 у справі № 170/667/21 передбачено виняток у ч. 1 ст. 75 КК України, який унеможливлює звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка порушила правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, керуючи транспортним засобом, та яка перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, має імперативний характер і не залежить від того, чи вчинено відповідне порушення в умовах воєнного стану.
Разом з тим, судом враховується думка прокурора, який в судових дебатах не заперечував щодо призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, негативного відношення обвинуваченого до скоєного, про неможливість виправлення ОСОБА_8 , про неможливість вирішення питання і прийняття рішення по справі із застосуванням вимог ст..75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст..76 КК України.
Згідно ст..50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, як законний захід особливої форми державного примусу, як одну з форм реалізації кримінальної відповідальності, індивідуалізації застосування примусу тільки до особи, визнаної винною у вчинені злочину і таке покарання має на меті не тільки кару, а й покарання необхідне й достатнє для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень і не повинно мати на меті завдання фізичних страждань або принизити людську гідність.
Судом враховано, що відповідно до ч.ч.1,3,4 ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим правопорушення є нетяжким злочином, оскільки це є передбачене кримінальним кодексом діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Також приймається до уваги те, що згідно вимог ст.. 13 КК України правопорушення, вчинене ОСОБА_8 є закінченим правопорушенням, оскільки фактично настали суспільно небезпечні наслідки, передбачені ч. 1ст. 286-1 КК України, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони даного правопорушення.
Згідно вимог ст.. 19 КК України ОСОБА_8 є осудним, який під час вчинення кримінального правопорушення усвідомлював свої дії, правильно розумів фактичні об'єктивні ознаки злочину, а саме, що дії скеровані були на порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, знав в якій обстановці вчиняє свої дії, знав і усвідомлював в якому місці вчиняє дії, передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, повинен був і міг їх передбачити.
ОСОБА_8 не вчинив правопорушення за обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння - не вчиняв правопорушення при необхідній обороні, не вчиняв дії стосовно особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, його правопорушення не здійснено у стані крайньої необхідності, внаслідок фізичного або психічного примусу, або при виконанні незаконного наказу чи розпорядження, а також в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.
Судом в повному об'ємі вивчена особа обвинуваченого ОСОБА_8 - враховано позитивні і негативні соціальні, фізичні, психічні і правові елементи характеристики особи.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і класифікацію вчиненого ним кримінального правопорушення.
Судом враховано психічні ознаки, оскільки на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, і відсутність психічного розладу, що вбачається з довідки виданої комунальним некомерційним підприємством «Мостиська міська лікарня».
Згідно вимоги УІТ (ВІТ) до кримінальної відповідальності не притягувався.
Під час судового розгляду мав неналежну процесуальну поведінку, оскільки до нього ухвалами суду від 17.06.2024 року та 30.10.2024 року застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_8 .
Судом встановлено, що наявні обставини, які пом'якшують покарання - каяття у скоєному, повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Водночас, в даній справі відсутнє щире каяття у скоєному ОСОБА_8 . Суд вважає, що ОСОБА_8 , каючись в скоєному, проявляє певне лукавство, яке не впливає на зміст повного, щирого визнання своєї провини. Не принісши вибачення потерпілій стороні в судовому засіданні за свої дії, усвідомлюючи, що потерпіла сторона понесла витрати пов'язані з лікуванням, знаючи що потерпіла сторона терпіла біль і страждання через отримані ушкодження, при відсутності висунутого позовну в даному кримінальному провадженні, на думку суду, це скоріш за все наслідки певного розуміння своїх вчинків, як морально низькі. Пояснюючи свої дії, визнаючи свою провину, ОСОБА_8 очевидно розуміє тяжкість вчиненого правопорушення і його наслідки - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, у зв'язку з чим розуміє, що повинен відповідати за вчинене.
Саме по собі висловлення «визнання» ОСОБА_8 своєї провини не вказує, що його зізнання стало результатом тривалого роздуму й затятої внутрішньої боротьби та свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку. Щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться у провину, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб'єкта, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність. Просте висловлення ОСОБА_8 про «визнання» своєї вини 10 місяців після скоєного ДТП і через 6 місяців після надходження справи в суд (при неодноразових неприбуттях в судові засідання ОСОБА_8 ) свідчить про відсутність у ОСОБА_8 щирого жалю з приводу скоєного та осуду своїх протиправних дій, з плином часу ОСОБА_8 забув про скоєне і почуття самоосуду притупилося, тобто про відсутність ознак щирого каяття.
Враховано відсутність сім'ї, оскільки є не одружений, в склад його сім'ї не входять малолітні чи неповнолітні діти, проживає в АДРЕСА_1 . Судом враховане те, що має постійне місце проживання та реєстрації, не є депутатом, за місцем проживання характеризується з позитивної строни, скарг не надходило.
Судом враховано обставину, що не пом'якшує відповідальність ОСОБА_8 , оскільки останнй, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в момент вчинення ДТП не відвернув шкідливих наслідків вчиненого злочину по відношенню до потерпілої, ОСОБА_8 не своїми власними активними діями, волею і бажанням, після скоєного, не просив пробачення в потерпілої сторони.
Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений відповідно до ст..12 КК України вчинив нетяжкий злочин, за який санкцією ч.1 ст. 286-1 КК України передбачено покарання за вчинене кримінальне правопорушення позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років, на протязі всього судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав, відомості про працевлаштування в справі відсутні, не провів жодних відшкодувань потерпілії стороні, у скоєному покаявся, вину визнав.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом встановлені - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 КК України може розглядатися як обставина, що обтяжує покарання винуватої особи згідно з п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, незважаючи на вказівку на такий стан особи у формулюванні обвинувачення.
Призначаючи покарання за ч.1 ст. 286-1 КК України суд враховує наслідки, що настали, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пасажирів).
При призначенні покарання за за ч.1 ст. 286-1 КК України суд виходить не лише з висновків експертів, в яких встановлено наявність причинного зв'язку між порушенням водієм ПДР та наслідками, що настали, а із сукупності всіх обставин, що належать до предмета доказування з огляду на особливості складу злочину, передбаченого у ч.1 ст. 286-1 КК України . Зокрема, судом враховано той факт, ОСОБА_8 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В свою чергу, у випадку керування транспортним засобом ОСОБА_8 в дотримання Правил дорожнього руху в частині не перебування в стані алкогольного сп'яніння, в ОСОБА_8 була б наявність технічної можливості уникнути наслідків злочину та джерело створення аварійної ситуації.
Судом також враховано те, що дорожня обстановка (наявність відповідних дорожніх знаків) давала підстави водію розраховувати на додержання Правил дорожнього руху.
Обвинувачений ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України не може бути звільнений від покарання з випробуванням за наявності формальних даних, що позитивно характеризують особу винуватого, не зменшують його суспільної небезпеки та вчиненого ним кримінального правопорушення, а в результаті порушення ним ПДР в стані алкогольного сп'яніння спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілії ОСОБА_6 , а також те, що в момент ДТП в транспортному засобі знаходилися інші потерпілі, які наразилися на небезпеку і які також перебували на лікуванні, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров'я та безпеки людини, що згідно з Конституцією України є найвищими соціальними цінностями.
Перебування водія автомобіля ОСОБА_8 , який порушив ПДР, у стані сп'яніння, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Враховуючи, що особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне для попередження нових злочинів, ставлення обвинуваченого до скоєного правопорушення, його наслідки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 повинно бути призначено покарання, у виді позбавлення волі.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Покарання яке обирає суд є пропорційним характеру вчиненого ОСОБА_8 дій та їх небезпечності, і є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових правопорушень. Окрім цього, суд не вбачає підстав вважати, що обране покарання буде явно несправедливим.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_8 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Призначаючи покарання суд стверджує принцип невідворотності покарання.
Відтак загалом суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Таким чином, згідно зі ст.6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження. У зв'язку із цим під час розгляду питань про відстрочку, розстрочку необхідно дотримуватися вимог Конвенції щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справи «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, «Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Дубенко проти України» від 11.01.2005 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року та інші).
Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.
У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, здійснені документально підтверджені процесуальні витрати.
У кримінальному провадженні наявні витрати на залучення експерта.
По справі були проведені експертизи сектору автотехнічних досліджень Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ- 19/114-23/18171-ІТ від 27.09.2023 року, інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ- 19/114-23/25205 від 09.01.2024 року, інженерно-транспортної експертизи за снеціальностями 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів» № СЕ-19/114-23/24653-П від 08.01.2024 року
Згідно довідки Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ- 19/114-23/18171-ІТ від 27.09.2023 року витрати на проведення якої склали 2390,00 грн
Згідно довідки Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ- 19/114-23/25205 від 09.01.2024 року витрати на проведення якої склали 1893,20 грн.
Згідно довідки Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за снеціальностями 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів» № СЕ-19/114-23/24653-П від 08.01.2024 року витрати на проведення якої склали 7572,80 грн.
Оскільки по справі наявні процесуальні витрати, суд в такому випадку вирішує дане питання.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення експертиз сектору автотехнічних досліджень Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі на користь держави.
Згідно ст..374 ч.4 п.2 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про цивільний позов.
Відповідно до ч.1 ст.129, абз.7 п.2 ч.3 ст.374 КПК України при ухваленні обвинувального вироку, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, про що у вироку зазначаються відповідні підстави.
В рамках кримінального провадження прокурором в порядку ст.128 КПК України не було пред'явлено цивільного позову.
В рамках кримінального провадження потерпілою стороною не був заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням.
Оскільки по справі відсутній цивільний позов, суд в такому випадку не вирішує дане питання.
Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
У зв'язку з наявністю речових доказів, дане питання вирішувати наступним чином.
Вимогами ч.4 ст.174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Питання про долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження і таке питання потрібно вирішити в порядку ст..100 КПК України.
При вирішенні даного питання стосовно речового доказу судом враховано те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України право володіння не є тотожним праву власності, а є лише частиною його змісту. марки МАЗДА державний номерний знак НОМЕР_5 належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 16.01.2001 року Яворівським МРЕВ ДАІ УМВСУ ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 належать ОСОБА_18 .
Також суд враховує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 КПК України на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення. Підстави та порядок тимчасового вилучення майна визначаються ст. 167 та ст. 168 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна, є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 ст. 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Труківського районного суду Львівської області від 12.09.2023 року про арешт автомобіля марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_3 , що зберігається на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і який постановою про визнання речовим доказом визнаний речовим доказом - скасувати на підставі ч.4 ст.174 КК України, після вступу вироку в законну силу, повернути і залишити у власності законного власника ОСОБА_18 .
Речові докази після вступу вироку в законну силу - деформований металевий диск та пробиту автомобільну шину марки Bridgestone розміром 175/65 R14, до автомобіля марки МАЗДА державний номерний знак НОМЕР_3 належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 16.01.2001 року Яворівським МРЕВ ДАІ УМВСУ ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що зберігається в камері зберігання речових доказів відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській - повернути і залишити у власності законного власника ОСОБА_18 ; оригінал медичної карточки стаціонарного хворого №74669 заведеної на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; оригінал медичної карточки стаціонарного хворого №74670 заведеної на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; оригінал медичної карточки стаціонарного хворого №74676 заведеної на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - повернути в ме5дичні установи.
При вчиненні правопорушення ОСОБА_8 було судом встановлено, що ОСОБА_8 не було використано сторонні знаряддя і засоби, а тому питання спеціальної конфіскації суд не вирішує.
Інші письмові докази і характеризуючі особу матеріали, які були долучені до матеріалів кримінального провадження, у подальшому слід зберігати при матеріалах справи.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Покарання, яке обирає суд є пропорційним характеру вчиненого ОСОБА_8 дій та їх небезпечності, і є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Окрім цього, суд не вбачає підстав вважати, що обране покарання буде явно несправедливим унаслідок м'якості.
Судом також враховано вимоги п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Керуючись ст.ст.7,8,9,22,30-33,84-86,110,124,129,318,319,349,369-371,373,374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
Призначити ОСОБА_8 за ч.1 ст.286-1 КК України покарання у виді 1 (один) рік позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не обирався і на даній стадії не обирати.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Труківського районного суду Львівської області від 12.09.2023 року про арешт автомобіля марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_3 , що зберігається на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і який постановою про визнання речовим доказом визнаний речовим доказом - скасувати на підставі ч.4 ст.174 КК України.
Речові докази після вступу вироку в законну силу -
- автомобіль марки «Мазда» моделі «323» сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_3 , що зберігається на території майданчика для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 16.01.2001 року Яворівським МРЕВ ДАІ УМВСУ ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - повернути і залишити у власності законного власника ОСОБА_18 ;
- деформований металевий диск та пробиту автомобільну шину марки Bridgestone розміром 175/65 R14, до автомобіля марки МАЗДА державний номерний знак НОМЕР_3 належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 16.01.2001 року Яворівським МРЕВ ДАІ УМВСУ ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що зберігається в камері зберігання речових доказів відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській - повернути і залишити у власності законного власника ОСОБА_18 ;
- оригінал медичної карточки стаціонарного хворого №74669 заведеної на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернути відокремленому підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_6» Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання» багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги;
- оригінал медичної карточки стаціонарного хворого №74670 заведеної на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - повернути відокремленому підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_6» Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання» багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивиих методів лікування та швидкої медичної допомоги;
- оригінал медичної карточки стаціонарного хворого №74676 заведеної на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - повернути відокремленому підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_6» Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об'єднання» багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги.
Докази, які підтверджують вину в скоєному і які були долучені до матеріалів кримінального провадження - витяг з ЄРДР; постанова на групу слідчих; постанова на групу прокурорів; рапорти ЖЕО по факту ДТП; протокол огляду місця події від 09.09.2023 року із схемою та фото таблицею; постанова про визнання речового доказу автомобіль; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія довіреності; ухвала суду про арешт автомобіля; висновки експертиз; висновок №224 на стан сп'яніння; постанови про визнання речовим доказом медкартки ОСОБА_20 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 ; протокол слідчого експерименту із ОСОБА_8 і диском до нього; протокол слідчого експерименту із ОСОБА_20 диском до нього; повідомлення про підозру, а також докази, які характеризують обвинувачену особу - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із засудженого ОСОБА_8 в користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № СЕ- 19/114-23/18171-ІТ від 27.09.2023 року витрати на проведення якої склали 2390,00 грн, на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ- 19/114-23/25205 від 09.01.2024 року витрати на проведення якої склали 1893,20 грн, на проведення судової інженерно-транспортної експертизи за снеціальностями 10.3 «Дослідження деталей транспортних засобів» № СЕ-19/114-23/24653-П від 08.01.2024 року витрати на проведення якої склали 7572,80 грн, а всього разом - 11856,00 грн, за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300; Код отримувача: (ЗКПО) 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); р/р: UA758999980314000544000013933.
Контроль за виконанням вироку в частині повернення речових доказів та витрат на залучення експертів покласти на прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області, чи керівника прокуратури, яким повідомити суд про виконання вироку в цій частині.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій особі та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Повний текст судового рішення складено та проголошено 27.11.2024 року.
Суддя ОСОБА_1