Справа № 159/6448/24
Провадження № 2/159/1590/24
26 листопада 2024 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В. при секретарі Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Укр кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 24.05.2023 року між ТОВ «Укр кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1210-9726, відповідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5400 грн., строком на 300 днів, із сплатою зниженої ставки - 2,50 %, стандартної - 3 %. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористувався правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитись від договору, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. В супереч умовам кредитного договору відповідач порушив умови кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 15.07.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 46629 грн., з яких: прострочена сума заборгованості за кредитом 5400 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 41229 грн. Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, частково списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 25299 грн. за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 21330 грн. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а частину: 5400 грн. прострочену заборгованість за кредитом, 15930 грн. прострочену заборгованість за нарахованими процентами, а всього: 21330 грн. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укр кредит Фінанс» заборгованість за договором №1210-9726 від 24.05.2023 року в розмірі 21330 грн., судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп., справу розглядати без участі представника, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно відзиву на позов позов не визнають, просять в позові відмовити, справу розглянути без їх участі, вказуючи на те, що доказів що договір підписаний відповідачем і відповідач погодився на його умови, в тому числі сумою кредиту, строком повернення, розміром процентів, відсутні. Паспорт споживчого кредиту та Правила кредитування відповідачем не підписані. Наданий позивачем договір не може бути належним та достовірним доказом укладання кредитного договору. Послається на ст..ст.177, 202, 207, 509, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис», «Про платіжні системи та перекази коштів України», «Про захист прав споживача», «Про споживче кредитування». Позивачем не надано доказів, у яких було б зафіксовано чітку послідовність всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі. Не надано доказів реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі, рішення товариства про видачу кредиту та пропозицію укласти договір в особистому кабінеті, доказів про ідентифікацію відповідача, підписання договору електронним підписом, відтвореним шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, не доведена, що сторони погодили всі умови, оскільки докази ознайомлення відповідача із текстом кредитного договору, умовами надання кредиту відсутні. Посилання на часткову оплату заборгованості по договору та визнання боргу безпідставні, оскільки докази такої оплати відсутні. Довідка позивача та лист АТ КБ «Приватбанку» не є належними і достовірними доказами того, що відповідач отримав позику і договір є укладеним, так як в них не вказано номер рахунку на який було перераховано грошові кошти та не вказано хто є отримувачем грошових коштів. Позивачем неправомірно нараховано проценти за договором, так як нараховані після спливу строку кредитування. Нарахований розмір відсотків є неспівмірним з сумою основного боргу, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, в шість разів перевищує розмір заборгованості.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «Укр кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно наданої позивачем копії договору про відкриття кредитної лінії від 24.05.2023 року, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності та платності надано кредит в розмірі 5400 грн. з нарахованими процентами 2835 грн. у вигляді відкриття не відновлюваної кредитної лінії, із сплатою стандартної ставки 3% за кожень день, строком на 300 календарних днів на споживчі цілі. В договорі зазначено, що підпис позичальника здійснена електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
На підтвердження укладеного договору про надання кредиту від 24.05.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 позивачем не додано належних та допустимих доказів, в яких повинно бути відображено послідовність укладення даного договору, введення даних по заяві відповідачем, як позичальником, їх перевірку та скорингову оцінку, створення пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті відповідача, як позичальника, якому направлено sms-повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору, підписання саме відповідачем, як позичальником одноразовим ідентифікатором та відправленням товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт), розміщення в особистому кабінеті відповідача, як позичальника договору.
Таким чином, позивачем не доведено, що між відповідачем та первісним кредитором укладено кредитний договір за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, ознайомлення та погодження відповідачем, як позичальником, з Правилами відкриття кредитної лінії, в зв'язку з чим відсутнє підтвердження ознайомлення та згода відповідача, як позичальника з умовами договору. Укладання договору не визнається відповідачем, не містить його підпису, тому його не можна розцінювати як кредитний договір, укладений між сторонами. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили усі обов'язкові умови кредитного договору. Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору дотримано вимог, передбачених ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між товариством та фізичною особою - споживачем.
Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача, щодо не підтвердження позивачем належними та допустимими доказами отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором, як і наявність заборгованості за кредитним договором.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наданий позивачем в якості доказу розрахунок заборгованості по кредитному договору, не підтверджує укладання кредитного договору, його підписання відповідачем, отримання відповідачем кредитних коштів від кредитора.
Враховуючи не доведення позивачем укладання кредитного договору, отримання кредитних коштів відповідачем від кредитора, суд вважає недоцільним встановлювати та перевіряти правомірність нарахованих відсотків.
В зв'язку з недоведеністю позовних вимог, підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №№1210-9726 про відкриття кредитної лінії відсутні.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою у позові, вимоги про стягнення судового збору у задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.205, 207, 638, 509 ЦК України, ст.ст.12, 83, 84, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА