Справа № 646/12855/24
Провадження № 3/646/5045/2024
26.11.2024 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 167876, 07.11.2024 о 00 годині 20 хвилин за адресою м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 64А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час комендантської години, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 167886, 07.11.2024 о 00 годині 20 хвилин за адресою м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 64А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotester 6820 на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю та просив розглядати справу без його участі.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку, це стосується обов'язку водія пройти огляд на стан сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, процедура якого визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (Далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (Далі - Інструкція).
Так, відповідно до п. 2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп'яніння, підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що наведені у п. 3 та 4 цього ж розділу.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, є окремим правопорушенням, що також слідує з положень п. 8 вище вказаного Порядку, та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як видно з адміністративного матеріалу та протоколу, на місці події свідки не залучалися, проводилась відеофіксація.
Судом здійснено огляд вказаних відеозаписів, якими підтверджуються обставини, викладені у протоколі, зокрема, з їх змісту слідує, що працівниками поліції у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, проте на пропозицію працівника поліції як водію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotester 6820 на місці зупинки та від проходження такого огляду в медичній установі, ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, водій притягається до адміністративної відповідальності у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, підпунктом «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу, додано диски відеозаписів з нагрудного персонального відеореєстратора BDC 470277, 475376, 467618; довідку ПВ; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу від 07.11.2024; пояснення ОСОБА_1 від 07.11.2024; рапорт.
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, окрім протоколу, додано диски відеозаписів з нагрудного персонального відеореєстратора BDC 470277, 475376; довідку ПВ; довідку ТЗ; пояснення ОСОБА_1 від 07.11.2024; довідку про повторність; копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1211526 від 09.01.2024; копію постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП; рапорт, заяву ОСОБА_1 від 26.11.2024..
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Складення протоколів про адміністративні правопорушення та фіксування технічними засобами адміністративних правопорушень відбувалося у відповідності до вимог КУпАП, права особи, відносно якої складено протоколи, працівниками поліції порушені не були, що зафіксовано за допомогою технічних засобів відеофіксації та підтверджується дослідженими судом доказами, крім того, ОСОБА_1 26.11.2024 було подано до суду заяву про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Суд, аналізуючи викладене вище, вважає, що вина водія ОСОБА_1 доведена та повністю знайшла своє підтвердження, оскільки ОСОБА_1 порушено вимоги п.п. 2.5., 2.1 «а» Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладаються в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (судом), стягнення накладається у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 5 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись наведених вище вимог закону, урахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху, а також відомості про особу правопорушника, наведені у протоколах про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про призначення остаточного адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці.
Таким чином, ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору як військовослужбовця при розгляді справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 36, 40-1, 126, 130, 245, 251-252, 266, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ч. 2 ст. 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Д.Є. Серпутько