Справа № 610/4212/24
Провадження № 1-кс/610/1162/2024
27.11.2024м. Балаклія
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження,
13 листопада 2024 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області зі скаргою на рішення слідчого про закриття кримінального провадження у якій він просив скасувати постанову слідчого СВ відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30.10.2024 про закриття кримінального провадження № 12024221080000346 від 28.05.2024 як незаконну.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 18 листопада 2024 року зазначена скарга 18 листопада 2024 року була передана слідчому судді ОСОБА_1 для розгляду по суті.
Ухвалою від 18 листопада 2024 року було відкрито провадження у справі та скаргу ОСОБА_3 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 листопада 2024 року на 11:00 год.
22 листопада 2024 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням судді ОСОБА_1 у нарадчій кімнаті по справі № 610/3870/24. Судове засідання відкладено на 27.11.2024 на 15:00 год.
В судове засідання скаржник не з'явився, про час і місце розгляду скарги був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 по розгляду його скарги, яка мотивована тим, що він звернувся до Відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_1 . Беручи до уваги встановлені ч. 2 ст. 306 КПК України строки розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, а також те, що скаржник належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності особи, яка подала скаргу, відповідно до положень ст. 26 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий СВ відділу поліції № 1 Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду скарги був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для відводу, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Статтями 75 та 76 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Як було зазначено вище, ОСОБА_3 мотивує відвід слідчому судді ОСОБА_1 тим, що він звернувся до Відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_1 .
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_3 вже ініціювалося питання щодо відводу слідчого судді ОСОБА_1 у даному судовому провадженні. Відповідна заява була подана 21.11.2024. При цьому, вказана заява була мотивована тими самими обставинами, про які вказує ОСОБА_3 у заяві від 27.11.2024, а саме фактом його звернення до Відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_1 .
Так, ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 22.11.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 21.11.2024 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, від 03.04.2023 у справі № 991/111/23).
У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).
Враховуючи вищевикладене, повторно заявлений ОСОБА_3 відвід не містить інших обставин, які б вказували на існування підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_1 , а отже має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
За таких обставин, заяву про відвід слід залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1