Справа № 610/4350/24
Провадження № 1-кс/610/1193/2024
27.11.2024м. Балаклія
Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024221080000710 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
25 листопада 2024 року до Балаклійського районного суду Харківської області засобом поштового зв'язку (дата відправки - 23.11.2024) надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 від 22.10.2024 про арешт майна, вилученого 22.11.2024 в ході огляду місця події, а саме: 1) металевого предмета циліндричної форми сірого кольору із зигзагоподібною пластиною, на зовнішній стороні якої наявне маркування: "НОМЕР_2"; 2) металевого предмета циліндричної форми в картонному корпусі та маркуванням на боковій поверхні: "НОМЕР_5", який за своїми зовнішніми ознаками схожий на піротехнічний засіб - імітаційно-тренувальна граната; 3) металевого предмета зеленого кольору, з ребристою поверхнею. У даній частині наявне маркування : "НОМЕР_1", за своїми зовнішніми ознаками даний предмет схожий на корпус ручної гранати типу "Ф-1"; 4) 2 (двох) предметів візуально схожих на патрони калібру 12,7 мм; 5) 1 (одного) предмета візуально схожого на мисливський патрон; 6) сухої подрібненої речовини зеленого кольору.
Клопотання обґрунтовано тим, що 22.11.2024 під час огляду місця події було виявлено вищезазначені вибухові пристрої, бойові патрони і суху подрібнену речовину. Вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому на нього доцільно накласти арешт з метою збереження, як речових доказів, які визнані такими за постановою слідчого.
Прокурор просив розглядати клопотання за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, за участю яких розглядається клопотання про арешт майна, не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221080000710. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) було внесено 22.11.2024 з кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України, якою передбачено кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
З матеріалів клопотання встановлено, 21.11.2024 приблизно о 23:01 години за адресою: АДРЕСА_1 , між військовослужбовцями виник конфлікт, в якому ОСОБА_4 , почав погрожувати застосуванням ручної гранати. На місце події невідкладно було направлено слідчо-оперативну групу для з'ясування обставин виклику. На місці події було виявлено вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу.
22.11.2024 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено: металевий предмет циліндричної форми сірого кольору із зигзагоподібною пластиною, на зовнішній стороні якої наявне маркування: "НОМЕР_2", металевий предмет циліндричної форми в картонному корпусі та маркуванням на боковій поверхні: "НОМЕР_5", який за своїми зовнішніми ознаками схожий на піротехнічний засіб - імітаційно-тренувальна граната; металевий предмет зеленого кольору, з ребристою поверхнею з маркуванням: "НОМЕР_1", за своїми зовнішніми ознаками даний предмет схожий на корпус ручної гранати типу "Ф-1"; 2 (два) предмети візуально схожі на патрони калібру 12,7 мм, 1 (один) предмет візуально схожий на мисливський патрон, суху подроблену речовину зеленого кольору.
Постановою слідчого від 22.11.2024 вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів № 4205/2, № 4205/3, № 4205/4 від 22.11.2024 встановлено, що вказані вище вилучені вибухові пристрої належать до категорії обмежено небезпечних і вимагають заходів безпеки таких як обмеження під час перевезення і зберігання.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вказане у клопотанні майно вважається тимчасово вилученим.
Пункт 7 частини 2 статті 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене у клопотанні майно - вибухові пристрої, патрони і суха подрібнена речовина - відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, могли бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому на зазначені предмети необхідно накласти арешт з метою їх збереження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його передачі та відчуження.
Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення збереження зазначених об'єктів, як речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-174 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно:
- металевий предмет циліндричної форми сірого кольору із зигзагоподібною пластиною із маркуванням на зовнішній стороні "НОМЕР_2";
- металевий предмет циліндричної форми в картонному корпусі та маркуванням на боковій поверхні "НОМЕР_6", який за своїми зовнішніми ознаками схожий на піротехнічний засіб - імітаційно-тренувальна граната;
- металевий предмет зеленого кольору, з ребристою поверхнею та маркуванням "НОМЕР_1", за своїми зовнішніми ознаками схожий на корпус ручної гранати типу "Ф-1";
- два предмети, візуально схожі на патрони калібру 12,7 мм;
- один предмет, візуально схожий на мисливський патрон;
- суху подрібнену речовину зеленого кольору,
позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Місце зберігання арештованого майна визначити слідчому у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 "Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження".
Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.
Ухвала виконується негайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1