Справа № 405/7716/24
провадження № 1-в/405/541/24
14.11.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)» - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» про приведення вироків стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024,-
встановив:
до Ленінського районного суду міста Кіровограда від начальника надійшло подання начальника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» про приведення вироків стосовно засудженого ОСОБА_5 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024.
В обґрунтування подання посилається на те, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX від 18.07.2024), яким внесені зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ОСОБА_5 засуджений за вчинення крадіжок у меншому розмірі. Тому просить вирішити питання щодо приведення вироків Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022, Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023, Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023, Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 та Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2024 у відповідність до Закону № 3886-IX від 18.07.2024.
В судовому засіданні представник ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» підтримав подання, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання.
Засуджений ОСОБА_5 просив задовольнити подання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про зміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 132 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022 за ч.1 ст. 185 КК України ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, за ч.1 ст.289 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст.72 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_5 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки та покладенням обов'язків. Сума майнової шкоди за крадіжкою від 22.07.2021 склала 4 228 грн. 20 коп.
Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022 у відношенні ОСОБА_5 набрав законної сили 22.08.2022.
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 за ч.4 ст. 185 КК України ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до даного покарання частково приєднано невідбута частина покарання за попереднім вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. За епізодом крадіжки, вчиненого 25.06.2023 о 14:30 год., сума майнової шкоди склала 772 грн. 16 коп., а за епізодом крадіжки, вчиненого 25.06.2023 близько 17:20, -315 грн. 81 коп.
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 більш суворим, призначеного за даним вироком, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяц. На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_5 за сукупністю вироків, зарахувати строк попереднього ув'язнення з 25.06.2023 по 27.06.2023 та з 26.07.2023 до набрання даним вироком законної сили. Сума майнової шкоди крадіжки, вчиненої 25.06.2023, склала 864 грн. 00 коп.
Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023 у відношенні ОСОБА_5 набрав законної сили 21.11.2023.
Вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 за ч.1 ст.357 КК України ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) років, за ч.2 ст.185 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за ч.2 ст.190 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за указаним вироком не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців. Сума майнової шкоди крадіжки від 13.11.2021, кваліфікованої за ч.2 ст.185 КК України, склала 5200 грн. 00 коп., сума майнової шкоди за шахрайство від 20.07.2023, кваліфікованого за ч.2 ст.190 КК України, склала 5170 грн. 24 коп., та сума майнової шкоди за крадіжку від 20.07.2023, кваліфікованої за ч.4 ст.185 КК України, склала 789 грн. 33 коп.
Згідно розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 у відношенні ОСОБА_5 набрав законної сили 19.07.2024.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2024 за ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного цим вироком та покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців, зарахувавши у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024. На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_5 за сукупністю вироків, зарахувати строк попереднього ув'язнення з 20.10.2022 по 27.01.2023. Сума майнової шкоди за епізодами крадіжки, а саме по епізоду від 09.10.2022 склала 1135 грн. 11 коп., по епізоду від 11.10.2022 склала 2386 грн. 44 коп., по епізоду від 13.10.2022 склала1083 грн. 94 коп., по епізоду від 16.10.2022 склала 938 грн. 55 коп., по епізоду від 15.07.2023 склала 2470 грн. 00 коп.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вказане, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Отже, Законом № 3886-ІХ фактично були внесені зміни і до законодавства України про кримінальну відповідальність, зокрема в частині визначення розміру викраденого майна, за наявності якого (розміру) настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
В судовому засіданні встановлено, що згідно вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022 заподіяна ОСОБА_5 сума майнової шкоди від крадіжки (22.07.2021) склала 4228 грн. 20 коп., тобто спричинена майнова шкода, складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Відповідно суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 засуджений даним вироком за діяння, караність якого законом не усунена, тому останній не підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022.
Також, згідно вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 заподіяна діями ОСОБА_5 , які кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, за епізодом вчиненим близько 14:30 від 25.06.2023 сума майнової шкоди склала 772 грн. 16 коп., за епізодом вчиненим близько 17:20 від 25.06.2023 сума майнової шкоди склала 315 грн. 81 коп.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 гривня.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину (за епізодами від 25.06.2023 близько 14:30 та від 25.06.2023 близько 17:20), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2684 гривень (1342х2=2684). Відповідно станом на момент вчинення крадіжки (за двома епізодами) сума викраденого ОСОБА_5 складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023 заподіяна вчиненою ОСОБА_5 крадіжкою від 25.06.2023, що кваліфікована за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, сума майнової шкоди склала 864 грн. 00 коп.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 гривня.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину (25.06.2023), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2684 гривень (1342х2=2684). Відповідно станом на момент вчинення крадіжки (за епізодом) сума викраденого ОСОБА_5 складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, як було встановлено судом згідно Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 ОСОБА_5 було засуджено за ч.1 ст.357 КК України ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) років, за ч.2 ст.185 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за ч.2 ст.190 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначити покарання ОСОБА_5 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за указаним вироком не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців.
Щодо не можливості звільненню від призначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2022 покарання за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України суд зазначає наступне.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 гривня.
Відповідно розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.ст. 185 та 190 КК України у 2023 році, становив 2481 гривень (1240,50х2=2481).
Заподіяна ОСОБА_5 майнова шкода крадіжкою від 13.11.2021, кваліфікованої за ч.2 ст.185 КК України, склала 5200 грн. 00 коп., а сума майнової шкоди завданої шахрайством від 20.07.2023, кваліфікованого за ч.2 ст.190 КК України, склала 5170 грн. 24 коп., тобто спричинена даними кримінальними правопорушеннями майнова шкода, складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Відповідно суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 засуджений за діяння, які кваліфіковані за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України, караність яких законом не усунена, тому останній не підлягає звільненню від призначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2022 покарання за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України.
Щодо діяння, караність якого Законом № 3886-ІХ була усунена, суд зазначає наступне.
Так, згідно вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 заподіяна вчиненою ОСОБА_5 крадіжкою від 20.07.2023, кваліфікованої за ч.4 ст.185 КК України, майнова шкода склала 789 грн. 33 коп.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 гривня.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину (20.07.2023), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2684 гривень (1342х2=2684). Відповідно станом на момент вчинення крадіжки за ч.4 ст.185 КК України сума викраденого ОСОБА_5 складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, згідно Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2024 заподіяна вчиненою ОСОБА_5 крадіжкою, кваліфікованою за ч.4 ст.185 КК України, а саме за епізодом від 09.10.2022 сума майнової шкоди склала 1135 грн. 11 коп., за епізодом від 11.10.2022 сума майнової шкоди склала 2386 грн. 44 коп., за епізодом від 13.10.2022 сума майнової шкоди склала 1083 грн. 94 коп., за епізодом від 16.10.2022 сума майнової шкоди склала 938 грн. 55 коп. та за епізодом від 15.07.2023 сума майнової шкоди склала 2470 грн. 00 коп.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1240 гривень 00 копійок.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 гривня.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 епізодів крадіжки за ч.4 ст.185 КК України від 09.10.2022, 11.10.2022, 13.10.2022, 16.10.2022, розмір матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2481 гривень (1240,5х2=2481), а на момент вчинення епізоду від 15.07.2023 - 2684 гривень (1342х2=2684). Відповідно станом на момент вчинення всіх епізодів крадіжки за ч.4 ст.185 КК України сума викраденого ОСОБА_5 складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вище викладене, відповідно до ч.2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 25.09.2023 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст.71 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Також, відповідно до ч.2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023 за ч.2 ст. 15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 (два) місяці у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Також, відповідно до ч.2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2024 за ч.4 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Крім того, враховуючи вище викладені висновки суду, відповідно до ч.2 ст. 74 КК України засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного йому вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 за ч.4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння. Крім того, у зв'язку із відсутністю підстав застосування ч.4 ст.70 КК України, також він підлягає звільненню від покарання призначеного на підставі ч.4 ст.70 КК України визначеного шляхом часткового приєднання до покарання за вказаним вироком не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023, остаточного призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Відповідно ОСОБА_5 слід вважати засудженим вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) років, за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Також, необхідно вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Крім того, необхідно вважати, що строк відбування покарання ОСОБА_5 рахується з дня проголошення вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024, із зарахуванням в строк відбування покарання частину відбутого покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023.
Також, суд зазначає, що згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
Як слідує з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», не підлягають розгляду у порядку, передбаченому ст.539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Зокрема, відповідно до роз'яснень, котрі містяться у вищезазначеній постанові, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання не було вирішено.
Відповідно до розділу VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого.
Зважаючи на те, що у поданні уповноваженою особою, хоча й не конкретизовано яким чином суд повинен привести у відповідність вищевказані рішення судів, однак судом встановлено, що при вирішенні цього питання суд не може привести у відповідність вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 та Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022 у відношенні ОСОБА_5 , оскільки застосування положень ст. 71 КК України може привести до погіршення становища засудженої особи, що потягне за собою порушення прав та свобод громадянина, які закріплені в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Даний висновок суду також узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків» та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів за ч.1 ст.185, ч.1 ст.289, ч.1 ст.70, ч.1 ст.72 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, та на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, необхідно виконувати самостійно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024, суд -
постановив:
подання начальника ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» про приведення вироків стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 - задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст.71 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023 за ч.2 ст. 15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 2 (два) місяці у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2024 за ч.4 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначеного йому вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 за ч.4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Відповідно до ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від призначеного йому вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 за ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за вказаним вироком не відбутої частини покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023, остаточного призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчиненого ним діяння.
Вважати ОСОБА_5 засудженим вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024:
- за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) років;
- за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
-за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024 на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Вважати, що строк відбування покарання ОСОБА_5 рахується з дня проголошення вироку Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2024, із зарахуванням в строк відбування покарання частину відбутого покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023.
Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2022, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів за ч.1 ст.185, ч.1 ст.289, ч.1 ст.70, ч.1 ст.72 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, та на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, - виконувати самостійно.
Копію ухвали направити до ДУ «Кропивницька виправна колонія (№6)» для виконання в частині звільнення засудженого ОСОБА_5 від покарання та вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_6