Справа №462/4232/24
19 листопада 2024 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Кітова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896), за участю третьої особи - П'ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області (адреса: 79044, м. Львів, вул. Чупринки Т. генерала, 69; ЄДРПОУ 02899447) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської міської ради, за участю третьої особи - П'ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, у якому просить визначити додатковий строк для подачі нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Маріуполі Донецької області померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, а саме частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка їй належить відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 від 11.08.1998, виданого виконкомом Львівської міської Ради. Зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , була приватизована у рівних долях та належить: ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (помер у 2012 році), ОСОБА_5 . Другим спадкоємцем відповідно до ст. 1241 Цивільного Кодексу України, є донька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 па час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , де і проживала багато років, але за декілька днів до своєї смерті, переїхала до позивачки у м. Маріуполь, у зв'язку з її фізичним станом та потребою у догляді за нею. Позивачка вказує, що вона є спадкоємцем майна померлої по заповіту від 18.04.2006 року, посвідченого Першою львівською державною нотаріальною конторою за №5-817, про що вона була достеменно обізнана від самої ОСОБА_2 та мала намір вступити у спадщину. Протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_2 визначених законодавством на прийняття спадщини, позивачка не звернулася із заявою про право на спадщину у зв'язку з тим, що вона фактично проживала з 1973 року у м. Маріуполі Донецької області. Після смерті ОСОБА_2 вона мала намір вступити у спадщину, але у зв'язку із великою відстанню між її місцем проживання та місцем звернення до нотаріуса у м. Львові, не могла одразу поїхати до м. Львова для оформлення спадщини. Зазначає, що 23.02.2022 вона звернулася до Першої маріупольської державної нотаріальної контори для засвідчення заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , з метою подальшого звернення засобами поштового зв'язку за місцем розташування нерухомого майна у м. Львів. Але 24.02.2022 російська федерація здійснили напад на Україну та розпочала військові дії переважно на території Донецької, Луганської, Херсонської Миколаївської та інших областях України. В подальшому російськими військами була здійснена облога м. Маріуполя на території якого велись активні бойові дії, що у повній мірі унеможливлювало здійснення позивачкою дій спрямованих на прийняття спадщини. Протягом до листопада 2023 року позивачка фактично знаходилась у м. Маріуполі Донецької області, яке до сьогоднішнього дня перебуває під окупацією російської федерації. Лише у листопаді 2023 позивачка мала можливість виїхати з м. Маріуполя, та прибула до м. Києва. Позивачка зазначає, що протягом листопада-грудня 2023 року займалась побутовими питаннями, які потрібно було узгодити (пошуком місця проживання, відповідних інстанцій, органів влади та таке інше). 03.11.2023 позивачка зареєструвалась як тимчасово переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4 у Дарницькій районній державній адміністрації м. Києва. У січні 2024 року позивачка виїхала до м. Львів з метою звернення до нотаріуса та оформлення спадщини. Однак нотаріусом П'ятої львівської нотаріальної контори було повідомлено, що вона пропустила строк звернення та таким чином втратила право на прийняття спадщини. Лише після повернення до м. Києва та звернення до Центру надання безоплатної правової допомоги у Дарницькому районі м. Києва, позивачці було роз'яснено, що з урахуванням фактичних обставин які унеможливлювали реалізацію її права на спадщину, вона все ж таки має право на звернення у судовому порядку для поновлення її прав. Тому, 23.02.2024 позивачка засобами поштового зв'язку спрямувала заяву про прийняття спадщини до П'ятої Львівської державної нотаріальної контори. 27.03.2024 року позивачкою була отримана відповідь з П'ятої Львівської державної нотаріальної контори за вих. №300/0214/3 від 11.03.2024, про те що за її заявою про прийняття спадщини, 29.02.2024 було заведено спадкову справу №111/2024 (номер у Спадковому реєстрі 72074567) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , але у видачі свідоцтва на спадщину відмовлено, у зв'язку з пропуском строку на звернення і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.
Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 23 травня 2024 року дану справу передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Матеріали справи надійшли до Галицького районного суду м. Львова 14 червня 2024 року.
Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.08.2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено. Витребувано у П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області належним чином завірену копію спадкової справи №111/2024 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16 вересня 2024 року від П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області надійшли затребувані докази.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_6 подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просила відмовити у задоволенні позову, у зв'язку із відсутністю поважних причин пропуску позивачем терміну подання заяви про прийняття спадщини.
Представник третьої особи П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області - Яна Мішенчук подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно копії свідоцтва № НОМЕР_2 від 11.08.1998 року, виконком Львівської міської ради посвідчив, що квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Відповідно до копії заповіту посвідченого державним нотаріусом Першої львівської державної нотаріальної контори Кутельмах О.Ф. 18.04.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5-817, ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, заповіла своїй доньці ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_6 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 17.11.2021 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
23.02.2022 року позивачка звернулася до Першої маріупольської державної нотаріальної контори для засвідчення заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Позивачка зазначає, що оскільки 24.02.2022 року російська федерація здійснила повномасштабне воєнне вторгнення на територію України та окупувала місто Маріуполь, вона не змогла скерувати вищевказану заяву у П'яту Львівську державну нотаріальну контору Львівської області. Зазначає, що лише у листопаді 2023 року вона змогла виїхати з м. Маріуполя до міста Києва.
Із спадкової справи № 111/2024 встановлено, що 28.02.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в П'яту Львівську державну нотаріальну контору Львівської області із нотаріально посвідченою державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 від 23.02.2023 року.
Згідно відповіді №300/02-14/3 від 11.03.2024 року, нотаріус П'ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області повідомила позивачці, що остання пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, рекомендувала звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Як зазначено у постанові Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.
Аналогічні причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як поважні, наведені також у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 205/8697/16-ц (провадження № 61-39620св18).
На підтвердження поважності пропуску строку на звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачка зазначає, що вона проживала у місті Маріуполі, яке перебувало та перебуває під окупацієї російської федерації, і лише у листопаді 2023 року виїхала з міста Маріуполя до міста Києва.
Вищевказану обставину суд визнає поважною.
При цьому, суд враховує, що 23.02.2022 року позивачка звернулася до Першої маріупольської державної нотаріальної контори для засвідчення заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тобто в межах строку для подання заяви про прийняття спадщини. Однак, у зв'язку із повномасштабним воєнним вторгненням рф на територію України, позивачка проживаючи у місті Маріуполі, яке було окуповане рф, із об'єктивних причин, не змогла скерувати вищевказану заяву у П'яту Львівську державну нотаріальну контору Львівської області.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Враховуючи наведене суд вважає, що причини пропуску строку на прийняття спадщини наведені позивачкою є поважними.
Оскільки спадщина за померлою ОСОБА_2 ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивачка не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, позивачка в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, суд вважає за можливе визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід задовольнити та визначити позивачці три місяці для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий тримісячний строк з дати набрання рішенням суду законної сили для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Львівська міська рада (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896);
третя особа - П'ята Львівська державна нотаріальна контора Львівської області (адреса: 79044, м. Львів, вул. Чупринки Т. генерала, 69; ЄДРПОУ 02899447)
Повний текст судового рішення складено та підписано 19 листопада 2024 року.
Головуючий суддя Олександр КІТОВ