1Справа № 335/11717/24 3/335/3269/2024
19 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №138464 від 28.09.2024 року, гр. ОСОБА_1 , 28.09.2024 року о 08 годині 06 хвилин, керував транспортним засобом - скутер «Honda Lead» (125 куб), реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Південне шосе, 13 км., у м. Запоріжжі, будучи позбавленим права керування, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов'язковою явку особи яка притягається до адміністративної відповідальності заст. 126 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування, вчинене повторно протягом року.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
З наданих суду матеріалів встановлено, що на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №138464 від 28.09.2024 року; рапорт співробітника поліції; довідка бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1281837 від 20.01.2024 року; реєстраційна картка транспортного засобу; архів правопорушень; відеозапис, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, повторно протягом року.
Стаття 62 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
На відеозаписах з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора патрульного автомобіля, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що на них зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 28 вересня 2024 року о 08 годині 06 хвилин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за яке вищезазначену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою судді від 19 листопада 2024 року в справі № 335/11716/24.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження позбавлення права керування ОСОБА_1 , на підставі яких останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1281837 від 20.01.2024 року.
Статтею 61 Конституції України гарантовано заборону подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.
На переконання суду, надані докази на підтвердження вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є суперечливими один одному, з їх змісту вбачається складення протоколів про адміністративне правопорушення за вчинення однією особою дій у один день і час, які одночасно кваліфіковані за різними ознаками ст. 126 КУпАП, як адміністративні правопорушення, які виключають одне одного.
Таким чином, суд вважає долучені до адміністративного матеріалу докази сумнівними та такими, що не підтверджують наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за викладеними у протоколі обставинами, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Коробов проти України»).
Стаття 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таке положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінивши досліджені письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме щодо керування транспортним засобом особою будучи позбавленою права керування, так як його вину не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить нормам, як національного, так і міжнародного законодавства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 126, 245, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.В. Новасардова