1Справа № 335/11716/24 3/335/3268/2024
19 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП
28.09.2024 року, о 08 годині 06 хвилин, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - скутер «Honda Lead» (125 куб), реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Південне шосе, 13 км., у м. Запоріжжі, не маючи права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов'язковою явку особи яка притягається до адміністративної відповідальності заст. 126 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1680384 від 17.03.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме, за керування транспортним засобом водієм який не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 3400 гривень.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними матеріалами справи та дослідженими судом наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №138457 від 28.09.2024 року; рапортом співробітника поліції; довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», згідно з якою наявна повторність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.126 КУпАП, разом з тим, згідно вказаної довідки ОСОБА_1 посвідчення подія не отримував; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1680384 від 17.03.2024 року; реєстраційною карткою транспортного засобу; архівом правопорушень; відеозаписом, який міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки повторно протягом року керував транспортним засобом, при цьому не маючи права керування таким транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень.
Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом суддя враховує п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2015 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якого суд не вправі накладати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або його не мала.
Оскільки відповідно до довідки бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, суддя позбавлений права застосувати стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом, а тому не застосовує до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Разом з тим, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено міру відповідальності у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого. Проте, з адміністративного матеріалу достовірно не встановлено даних про те, що транспортний засіб « скутер «Honda Lead» (125 куб), реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення, перебуває у його власності, у зв'язку з чим суд не застосовує стягнення у вигляді його оплатного вилучення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300), без позбавлення права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Новасардова