Справа № 386/883/24
Провадження № 8/386/1/24
26 листопада 2024 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області за нововиявленими обставинами по цивільній справі №386/883/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , 07.10.2024 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області за нововиявленими обставинами по цивільній справі за нововиявленими обставинами по цивільній справі №386/883/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заяву обґрунтовує тим, що Голованівським районним судом Кіровоградської області було розглянуто в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та позов було задоволено в повному обсязі та стягнуто на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "Кредит -Капітал" ( НОМЕР_1 , банк отримувач АТ «Райффайзен Банк Аваль») заборгованість кредитним договором № 014-09.5-81305 від 19.12.2007 у розмірі 17026 (сімнадцять тисяч двадцять шість) грн. 69 коп. і понесені позивачем судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп. Рішення суду отримано відповідачкою 06 вересня 2024 року. ОСОБА_2 вважає , що при прийнятті рішення судом не було досліджено належним чином всі докази по справі та обставини ,які вона як позивачка мала намір надати суду для поновлення судового слідства та які не були відомі суду на час розгляду справи судом . Судом встановлено, що 19.12.2007 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачем було укладено кредитним договором № 014-09.5-81305 від 19.12.2007 , відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 3000 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. Свої зобов'язання за споживчим кредитним договором ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виконав в повному обсязі, перерахував на рахунок грошові кошти. 13.12.2022 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» " було укладено Договір відступлення прав вимоги по реєстру боржників від 15.12.2022 № 114/2-56 відповідно до якого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило ТОВ "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ", а ТОВ "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ", набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014-09.5-81305 від 19.12.2007 .Відповідача повідомлено про відступлення права вимоги 22.05.2024 шляхом направлення відповідачу повідомлення -вимоги, повідомлення про відступлення права вимоги та досудової вимоги. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачем взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 014-09.5-81305 від 19.12.2007 не виконує, у зв'язку із чим, станом на 13.12.2022, має заборгованість в розмірі 17026 грн. 69 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту- 11 239, грн. 87 коп., заборгованості за відсотками -5786 грн. 82 коп. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_2 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. В якості доказів направлення такої вимоги позивачем надано копію досудової вимоги датованої 22.05.2024 вихідний номер 22164542 та список №2 згрупованих відправлень де за №19 значено ОСОБА_2 та номер відправлення ,разом з тим не надано опису вкладення до поштового відправлення та повідомлення про вручення вказаного відправлення таким чином стверджувати , що саме було відправлено відповідачу позивач не має , тобто позивач ніяким чином не надав доказів ,що боржник в належний спосіб проінформований про договори факторингу та яким чином в належний спосіб , за якими реквізитами йому належить сплачувати борги за договорами позики як то передбачено ст.1085,1086 ЦК України . Договір між позивачкою та ВАТ "Райфайзен Банк Аваль " № 014-09.5-81305 було укладено 19 грудня 2007 року строком з 19.12.2007 по 18.12.2009 включно , та укладено додаткову угоду № 1 від 23.05.2013 в якій зазначено дату закінчення кредитування 23.05.2017 в подальшому ніяких додаткових угод щодо продовження дії договору не укладалися . Відповідно до п.2.8 Договору регламентовано порядок та строки погашення заборгованості по кредиту у випадку не сплати в строк платежів позичальником, що кредитор має право зупини всі активні операції за рахунком ,призупини дію карток або вилучити їх у позичальника та вимагати дострокового виконання всіх грошових зобов'язань за договором . Розділом 2 Договору передбачено обов'язки позичальника , а також вказано умови та строки повернення кредиту де також є посилання на строк дії ліміту кредитування , інші строки позичальником не встановлені та ніяких угод щодо продовження процесуальних строків . З розрахунку заборгованості та інших наданих документів не можна встановити строк та конкретну дату окрім 23 травня 2017 року ,тобто строку на який було надано ліміту кредитування . Двадцять п'ятого травня 2021 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 752/4995/17, провадження № 14-41цс21 (ЄДРСРУ № 98483124) досліджувала питання щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Близькі за змістом приписи є в частині першій і пункті 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, частині першій і пункті 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)). Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 726/938/18). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)). До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Таким чином виходячи з наявних обставин судом не з'ясовано основні моменти : строк на який укладено договір , можливість застосування строків позовної давності . на підставі вищевикладеного та у відповідності до ст. ст.423 -425 ,429 ЦПК .
Враховуючи вищевикладене представник відповідача просив скасувати рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області в цивільній справі за позовом цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та позов було задоволено в повному обсязі та ухвалити нове рішення ,яким відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строків давності звернення до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету 08.10.2024 електронного документу « судова повістка про виклик по справі..», заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Відповідач та її представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету 08.10.2024 електронного документу « судова повістка про виклик по справі..».
26.11.2024 о 10 год. 54 хв. Надіслала до суду на офіційну електронну пошту суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність її довірительки , вказала, що заяву про перегляд рішення суду підтримує та просить їх задовольнити, скасувати рішення суду, відмовити в задоволенні позовних вимог .
Згідно роз'яснень наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні з повідомленням заявника та осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання, а неявка цих осіб при їх належному повідомленні не є перешкодою для розгляду заяви, відтак за наявності факту належного повідомлення заявника та осіб, які беруть участь у справі, суд має розглянути справу
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про безпідставність поданої заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Главою 3 Розділ 5 ЦПК України передбачено , що перегляд судових рішень, що набрали законної сили за нововиявленими обставинами, є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Зокрема, порядок розгляду заяви визначений ст. 429 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).
Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05).
Як вбачається із рішення ЄСПЛ у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
У рішенні у справі «Вієру проти Республіки Молдова» (Vieru v Republic of Moldova) Суд постановив, що рішення про перегляд остаточних рішень повинні відповідати відповідним законодавчим критеріям; і зловживання такою процедурою цілком може суперечити Конвенції. Завдання Суду полягає у визначенні того, чи застосовувалася ця процедура у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції, і таким чином забезпечувалося дотримання принципу правової визначеності. При цьому Суд повинен мати на увазі, що в першу чергу відповідальність національних судів полягає у тлумаченні положень національного законодавства (пункт 14, заява № 25763/10).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
В постанові від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловився щодо обставин, які не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Підставою для перегляду вказаного вище рішення представником відповідача були зазначені, на його думку, істотні обставини для справи, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 423 ЦПК України, а саме:
-що при прийнятті рішення судом не було досліджено належним чином всі докази по справі та обставини ,які вона як позивачка мала намір надати суду для поновлення судового слідства та які не були відомі суду на час розгляду справи судом
- в якості доказів направлення вимоги позивачем надано копію досудової вимоги датованої 22.05.2024 вихідний номер 22164542 та список №2 згрупованих відправлень де за №19 значено ОСОБА_2 та номер відправлення ,разом з тим не надано опису вкладення до поштового відправлення та повідомлення про вручення вказаного відправлення таким чином стверджувати , що саме було відправлено відповідачу позивач не має , тобто позивач ніяким чином не надав доказів ,що боржник в належний спосіб проінформований про договори факторингу та яким чином в належний спосіб , за якими реквізитами йому належить сплачувати борги за договорами позики як то передбачено ст.1085,1086 ЦК України .
- договір між позивачкою та ВАТ "Райфайзен Банк Аваль " № 014-09.5-81305 було укладено 19 грудня 2007 року строком з 19.12.2007 по 18.12.2009 включно , та укладено додаткову угоду № 1 від 23.05.2013 в якій зазначено дату закінчення кредитування 23.05.2017 в подальшому ніяких додаткових угод щодо продовження дії договору не укладалися .
- з розрахунку заборгованості та інших наданих документів не можна встановити строк та конкретну дату окрім 23 травня 2017 року ,тобто строку на який було надано ліміту кредитування.
- судом не з'ясовано основні моменти : строк на який укладено договір , можливість застосування строків позовної давності.
Однак, дані твердження представника відповідача спростовується тим, що відповідач користувався кредитною карткою , що вбачається з виписки по рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які відкриті на підставі договору кредиту № 014-09.5-81305 було укладено 19 грудня 2007 року та додатковому договору № 1 від 23.05.2013, а саме, зняття з рахунків, його поповнення, розраховування в магазинах, аптеках 21.01.2022 поповнення рахунку 3000 грн.
Твердження представника відповідача про те, що в подальшому ніяких додаткових угод щодо продовження дії договору не укладалися не заслуговує на увагу, оскільки в п. 1.7. кредитного договору вказано, що , що сторони домовились , що без укладення будь-яких письмових додаткових договорів (угод) до цього договору , строк дії ліміту кредитування подовжується на умовах цього договору кожного разу на 24 місяці , за умови, що на останній робочий день строку дії кредитного ліміту будуть дотримуватися кожна з наступних умов , кредитор не отримував листа позичальника про відмову від подовження строку ліміту кредитування та відсутні умови, передбачені п. 1.8 та 2.8 цього договору. Тобто , строк дії договору подовжувався, аналогічні умови подовження кредиту вказані в п. 9.3. додаткової угоди.
Інші твердження представника відповідача , як підстави істотних обставин для справи, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи, як посилання на перегляд рішення за нововиявленими обставинами не заслуговують на увагу суду, оскільки не є істотрими обставинами.
Представником відповідача в заяві вказано , що при прийнятті рішення судом не було досліджено належним чином всі докази по справі та обставини, які вона мала намір надати суду для поновлення судового слідства та які не були відомі суду на час розгляду справи судом , однак до заяви про перегляд рішення жодного доказу надано не було.
Що також підтверджує те що вказана обставина була відома представнику відповідача та відповідачу, як на день звернення до суду так і на час розгляду справи по суті, однак останніми не надано доказів на підтвердження даних фактів.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України».
Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи ( зазначена постанова у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).
Отже, суд дійшов переконливого висновку про те, що ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 не доведено наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, підстави вказані в заяві - не є нововиявленими обставинами, тому у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами слід відмовити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 268, 354, 423, 424 , 429 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2024 за нововиявленими обставинами по цивільній справі №386/883/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.
Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2024 за нововиявленими обставинами по цивільній справі №386/883/24 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити в силі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Гут Ю. О.