Справа № 308/12956/22
1-в/308/293/24
22 листопада 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника органу пробації - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
засудженої - ОСОБА_5 ,
захисника засудженої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області подання провідного інспектора Ужгородського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 06.03.2023 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, згідно з ст. 75 КК України, звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом цього строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України (згідно з ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04.09.2023 вирок Ужгородського міськрайонного суду від 05.03.2022 в частині призначення покарання змінено), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Провідний інспектор Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_8 звернулася до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженій ОСОБА_5 .
Подання мотивоване тим, що у визначений вироком суду іспитовий строк засуджена притягалася до кримінальної та адміністративної відповідальності, що на переконання органу пробації. свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.
У судовому засіданні представник органу пробації підтримала внесене подання та просила його задовольнити, скасувати звільнення від відбування покарання та направити засуджену для відбування покарання. Звернула увагу на те, що ОСОБА_5 систематично вчиняє адміністративні правопорушення, що вказує на те, що вона не бажає стати на шлях виправлення.
Прокурор підтримав подання органу пробації. Додав, що в матеріалах подання міститься фіксація великої кількості фактів притягнення засудженої до адміністративної відповідальності. Постанови про притягнення засудженої до адміністративної відповідальності не оскаржувались.
Захисник засудженої заперечив щодо задоволення подання, повідомив, що воно є необґрунтоване. Відомості, зазначені у поданні не підтверджені належними та допустимими доказами. Подання суперечливе. У ньому зазначено, що ОСОБА_5 сумлінно виконує свої обов'язки, пропусків явки на реєстрацію не допускала. При цьому, випадки притягнення до адміністративної відповідальності викликають багато питань. Мінімум чотири протоколи з п'яти були складені в один день за ч. 1 ст. 178 КУпАП у відсутності ОСОБА_5 Про притягнення до адміністративної відповідальності їй стало відомо із самого подання, що вказує на формальний підхід працівників поліції та порушення прав ОСОБА_5 , а також пояснює факт неоскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. Один випадок з п'яти вона визнає, що мав місце - це паління у невстановленому місці. Щодо притягнення до кримінальної відповідальності, звернув увагу, що особа вважається винуватою у вчиненні кримінального правопорушення тільки після набрання законної сили вироком суду.
Засуджена підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши представника органу пробації, прокурора, засуджену та її захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 КПК України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
За ч. ч. 1, 3, 4 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 КК України, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Відповідно до ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
За ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Згідно з ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов'язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим.
У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
У разі відмови суду задовольнити подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється у визначеному порядку із зазначенням додаткових обставин, які свідчать про обґрунтованість такого скасування.
При цьому, у ході розгляду справи встановлено, що 06.03.2023 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області був ухвалений вирок у кримінальному провадженні № 12022071030000899, відомості про яке внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2022, яким ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 1, ч. 2 ст. 361 КК України, та остаточно призначено їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. Вирок набрав законної сили 04.09.2023.
За час перебування на обліку в органу пробації випадків порушення вищевказаних обов'язків засуджена не допускала.
У матеріалах особової справи міститься лист Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, згідно з яким ОСОБА_5 4 рази притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме за ч. 1 ст. 175-1, ст. 183, ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 178 КУпАП.
При цьому, з пояснень засудженої, даних у судовому засіданні, та письмових пояснень останньої, які містяться у матеріалах подання, вбачається, що з складеними відносно неї постановами вона не згідна, дізналася про їх винесення тільки від представника органу пробації. Дані правопорушення нею не вчинялися. Пригадує, що в січні її зупинили працівники поліції та перевіряли документи і відпустили. Жодних документів вона не підписувала, її не ознайомлювали з документами щодо вказаних правопорушень.
Суд критично ставиться до твердження інспектора органу пробації щодо систематичності вчиненння інкримінованих ОСОБА_5 адміністративних правопорушень. Зокрема, 17.01.2024 її було тричі притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у період з 01 год. 10 хв. до 04 год. 25 хв., які були пов'язані з перебуванням її у стані алкогольного сп'яніння.
У подальшому 05.06.2024 їй винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 175-1 КУпАП, яке інкриміноване засудженій, згідно з постановою серії ГБВ/222375, вчинене нею 20.03.2024, тобто до винесення попередження органом пробації. До того ж вказане правопорушення не заперечує і сама ОСОБА_5 .
Адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 178 КУпАП, згідно з витягом з інформаційної системи Національної поліції також вчинене нею до винесення попередження інспектором пробації, а саме 14.04.2024.
З матеріалів справи вбачається, що інспектором органу пробації 07.08.2024, у зв'язку з вищевказаним правопорушенням було винесене ще одне попередження про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Судом встановлено, що після винесення інспектором органу пробації 05.06.2024 попередження засудженій ОСОБА_5 , вона адміністративних правопорушень не вчиняла, тобто добросовісно виконувала покладені на неї судом обов'язки.
З довідки № 55-27062024/21011 про притягнення до відповідальності вбачається, що до суду з обвинувальним актом направлені кримінальні провадження відносно ОСОБА_5 , а саме за № 12024071030000659, від 01.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, а також № 12024071030000871 від 09.04.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, однак, з вищевказаних відомостей не вбачається дата вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.
Окрім цього, згідно з ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Вироку у даних справах орган пробації не долучив, а отже підстав вважати, що ОСОБА_5 в установленому законом порядку визнано винною за вчинення вказаних кримінальних правопорушень немає.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що засуджена ОСОБА_5 під час іспитового строку порушень щодо виконання обов'язків, визначених судом, не допустила, факт систематичного вчинення нею адміністративних правопорушень після внесення їй органом пробації попередження, не допускала, вчинення кримінальних правопорушень під час іспитового строку не підтверджується вироком суду, що набрав законної сили, суд дійшов висновку, що подання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 78 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ч. 2 ст. 165 КВК України, суд, -
У задоволенні подання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 40 хв. 27 листопада 2024 року.
Суддя ОСОБА_1