Справа № 308/18152/24
22 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №62024140160000723 від 09.11.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 332, ч. 4 ст. 408 КК України про накладення арешту на майно,- ВСТАНОВИВ:
Слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №62024140160000723 від 09.11.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 332, ч. 4 ст. 408 КК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обгрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62024140160000723 відомості про яке 09.11.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 1 ст. 332 КК України.
Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало надходження до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові повідомлення про те, що за 100м від державного кордону України зупинено автомобіль марки Рено Дастер, н/з НОМЕР_2 під керуванням майстер-сержанту Головного відділення внутрішньої безпеки НОМЕР_3 прикордонного загону ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час перевірки показував оперативний талон на вище вказаний службовий ТЗ і переховував військового, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_4 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 .
09.11.2024 по вказаному факту внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 та ч. 1 ст. 332 КК України.
Крім цього, встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 08.11.2024 №313 ОСОБА_10 зараховано до списків військової частини та призначено на посаду сапера розмінування 2 відділення розмінування 2 взводу розмінування 3 роти розмінування 4 батальйону розмінування військової частини НОМЕР_4 .
Так, ОСОБА_9 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 , проходячи службу на посаді сапера розмінування 2 відділення розмінування 2 взводу розмінування 3 роти розмінування 4 батальйону розмінування військової частини НОМЕР_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини НОМЕР_4 , в умовах військового стану, 09.11.2024 близько 08:30 год. маючи на меті назавжди ухилитись від проходження військово служби, самовільно залишив розташування вказаної військової частини.
В подальшому цього ж дня, 09.11.2024, ОСОБА_9 , перебуваючи в транспортному засобі службового автомобіля ДПС України Рено НОМЕР_5 , н/з НОМЕР_2 в якості пасажира заднього сидіння, під час руху транспортного засобу по дорозі «Н-09», близько о 16:15 год., був зупинений та виявлений працівниками Національної Поліції по вул. Незалежності, м. Тячів неподалік заправки АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та в подальшому затриманий працівниками Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР розташованого у м. Львові.
09.11.2024 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 , технічний паспорт НОМЕР_7 , оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом, упаковано до спецпакету СУ НПУ PSP 118591. Крім цього, в ході проведення огляду з салону автомобіля відібрано 4 змиви, які упаковано в 4 паперові конверти.
Вказаний автомобіль вилучено та поміщено на спецмайданчик Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, що за адресою: вул. Промислова, 6а, м. Тячів Закарпатської обл.
Крім цього, 09.11.2024 в порядку ст. 280 КПК України затримано ОСОБА_9 , під час затримання в останнього вилучено мобільний телефон «айфон 15» про, із сім-карткою з номером НОМЕР_8 та упаковано до сейфпакету S1003211.
Також 09.11.2024 проведено огляд у Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області за устю ОСОБА_5 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 , який упаковано в спецпакет S 1003035 та грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна упаковано в спецпакет S 2001624.
На даний час, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, досудове розслідування у ньому триває та встановлюються інші особи причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення та крім цього, досудове розслідування ще проводиться щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.332 КК України, тобто по факту організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а вилучене майно в ході проведення затримання та проведених оглядів, саме: автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 , технічний паспорт НОМЕР_7 , оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом, 4 змиви, мобільний телефон марки «айфон 15» про, із сім-карткою з номером НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 та грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки такі які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий зазначає, що вищевказані речі відповідно до статті 98 КПК України є речовими доказами даного кримінального провадження, а тому в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вилучене в ході проведення огляду 09.11.2024 майно з метою збереження речових доказів.
На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані речі є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об'єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.
Позиція сторін :
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.
В судовому засіданні представник власника майна військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_4 проти накладення арешту на автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору з оперативним д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 , технічний паспорт НОМЕР_7 на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 , оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 заперечив. Зазначив, що даний транспортний засіб необхідний Державній прикордонній службі для здійснення захисту державного кордону України. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання в цій частині.
В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 проти накладення арешту на грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна та мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 заперечив. Зазначив, що ОСОБА_5 не є підозрюваним по даному кримінальному провадженню, дані грошові кошти є його власністю. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання в цій частині.
Власник майна ОСОБА_9 в призначене судове засідання не з'явився. Захисник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 подав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання без його участі, щодо накладення арешту на мобільний телефон марки «Айфон 15 про» заперечує.
Заслухавши доводи учасників справи, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140160000723 від 09.11.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 1 ст. 332 КК України.
З протоколу огляду місця події від 09.11.2024 вбачається, що такий був проведений слідчим 09.11.2024 року в транспортному засобі службового автомобіля ДПС України Рено НОМЕР_5 , н/з НОМЕР_2 в ході якого виявлено та вилучено, а саме:
-автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору з оперативним д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 ;
-технічний паспорт НОМЕР_7 на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
- 4 змиви зроблені в ході ОМП від 09.11.2024 з салону на автомобіля Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 .
З протоколу огляду місця події від 09.11.2024 вбачається, що такий був проведений слідчим 09.11.2024 року у Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області за участю ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено, а саме:
-мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 , який добровільно наданий в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 ;
-грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна, які добровільно надав в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_9 добровільно показав наявні в нього речі, серед яких, зокрема, знаходився мобільний телефон марки «Айфон 15 про», із сім-карткою з номером НОМЕР_8 , який було вилучено.
Постановою слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 , від 10.11.2024 року, яка здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні вилучені у ході оглядів речі визнано речовими доказами.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).
Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).
Щодо відповідності майна ознакам речового доказу
Надаючи оцінку тому чи майно, на яке просить прокурор накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, слідчим суддею ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК)
Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Зважаючи на обставини, зазначені у клопотанні та встановлені в ході судового розгляду , слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що у вилучених в ході огляду речах наявні відомості, які можуть бути використані для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна на вилучені речі, а саме:
-автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору з оперативним д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 ;
-технічний паспорт НОМЕР_7 на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-4 змиви зроблені в ході ОМП від 09.11.2024 з салону на автомобіля Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна, добровільно наданих в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 , які були вилучені в ході проведення оглядів 09.11.2024 року з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання в цій частині підлягає до задоволення.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171 КПК України і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту речей в цій частині виявлених під час оглядів та конкретизовано підстави та мета накладення арешту на них.
Слідчим суддею встановлено, клопотанням та матеріалами доданими до клопотання доведено, що вилучені в ході оглядів речі: автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору з оперативним д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 ; технічний паспорт НОМЕР_7 на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ; оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ; 4 змиви зроблені в ході ОМП від 09.11.2024 з салону автомобіля Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ; грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна, добровільно наданих в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 98 КПК України, мають значення у кримінальному провадженні як речові докази.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання в цій частині обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а тому наявні правові підстави для арешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .
За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном. Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та ін-тереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов'язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується з висновком, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Розяснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на : мобільний телефон марки «Айфон 15 про», із сім-карткою з номером НОМЕР_8 , вилучений в ході затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України; мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 добровільно наданий в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 , які було вилучено, слід відмовити, оскільки слідчим у клопотанні необґрунтовано необхідність накладення арешту на вказані речі, не конкретизовано підстав та мети накладення арешту.
За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
З матеріалів справи вбачається, що на проведення даних оглядів не постановлялись ухвали слідчого судді.
Згідно з протоколом огляду місця події від 09.11.2024 року вбачається, що такий був проведений слідчим 09.11.2024 року у Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області за участю ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено, а саме:
-мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 , який добровільно наданий в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 ;
-грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна, добровільно наданих в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_9 добровільно показав наявні в нього речі, серед яких, зокрема, знаходився мобільний телефон марки «Айфон 15 про», із сім-карткою з номером НОМЕР_8 , який було вилучено.
Згідно з абз.2-4 ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
При цьому відомості, що ОСОБА_5 або ОСОБА_9 відмовилися надати паролі від системи логічного захисту пристроїв, у протоколі відсутні. Також під час здійснення цієї слідчої дії не було залучено спеціаліста, який би зміг скопіювати наявну на пристроях інформацію без вилучення таких у власників. Тобто відсутні докази, що доступ до вказаних пристроїв обмежувався ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та був пов'язаний із подоланням системи логічного захисту.
Відтак, немає підстав вважати, що вилучення мобільного телефону марки «Айфон 15 про», із сім-карткою з номером НОМЕР_8 та мобільного телефону марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 відбулося з дотриманням приписів КПК України.
Постановою слідчого від 10.11.2024 вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 пристрої визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №62024140160000723 від 09.11.2024 року. Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості про призначення судової телекомунікаційної та комп'ютерно-технічної експертизи.
З протоколів огляду вбачається , що подальше копіювання інформації та огляд такої не проводилися.
За вказаних обставин оскільки сторона обвинувачення не оглянула пристрої та не вчинила будь-які дії для отримання копій наявних на них інформації, відсутні підстави вважати, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Із огляду на наведене слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні слідчого не доведено наявність підстав для накладення арешту на вилучені пристрої та інформацію, що міститься на вилучених пристроях.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає недоведеним висновок слідчого про те, що вилучене майно: мобільний телефон марки «Айфон 15 про», із сім-карткою з номером НОМЕР_8 , вилучений в ході затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України; мобільний телефон марки «DOOGEE» в чорному чохлі, в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 добровільно наданий в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 належить до речових доказів відповідно до вимог ст.98 КПК України, та про наявність підстав для накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів .
За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку про невідповідність вказаного вище майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК та недоцільність накладення на нього арешту з огляду на відсутність існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних носіях інформації не може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв'язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №62024140160000723 від 09.11.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 332, ч. 4 ст. 408 КК України про накладення арешту на майно- задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час затримання в прядку ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_9 та проведених оглядів від 09.11.2024 року, а саме:
-автомобіль марки «Рено Дастер» білого кольору з оперативним д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_6 ;
-технічний паспорт НОМЕР_7 на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-оперативний талон СК024814 (УА24814), з дозволом на автомобіль Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-4 змиви зроблені в ході ОМП від 09.11.2024 з салону на автомобіля Рено Дастер VIN-код НОМЕР_6 ;
-грошові кошти в сумі 5000 доларів США, номіналами купюр по 100 доларів США кожна, добровільно наданих в ході ОМП від 09.11.2024 ОСОБА_5 - шляхом тимчасового обмеження права на відчуження, користування та розпорядження.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата оголошення повного тексту ухвали - 26.11.2024 року о 08 год. 40 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1