Справа№938/1610/24
Провадження № 3/938/1092/24
26 листопада 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: с.Шпитьки, Києво-Святошинський район, Київська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого (згідно даних протоколу),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28.08.2024 серії ЗхРУ №153858, 28.08.2024 о 09.15год. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 488 прикордонного знаку на відстані 30км. від лінії державного кордону на території Верховинської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з іншою особою, за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 14.11.2024, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з'явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 26.11.2024.
25.11.2024 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Беззубець О.Л. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання
про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що 28 серпня 2024 року, з метою відвідування друга ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 з товаришем ОСОБА_3 рухаючись на автомобілі Volkswagen Passat B5, державний номерний знак НОМЕР_1 , був безпідставно зупинений на імітованому блок пості невідомими працівниками державної прикордонної служби України в населеному пункті Буковець, Верховинського району, Івано-Франківської області.
Під час зупинки невідомими працівниками державної прикордонної служби умисно, вводячи в оману ОСОБА_1 , останньому було повідомлено що він порушує постанову КМУ від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим», а саме її вимогу про заборону перебування громадян України в прикордонній смузі без документів, що одночасно відповідно до діючого закону прирівнюється до незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України.
Одночасно, працівник державної прикордонної служби України повідомив ОСОБА_1
про те, що відносно останнього буде складений протокол про адміністративне правопорушення про незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.
Не орієнтуючись у діючому законодавстві України, ОСОБА_1 не зрозумівши щодо якого адміністративного правопорушення йому висувають звинувачення, оскільки як під час зупинки так і під час складання протоколу, дії прикордонників супроводжувались моральним та психологічним тиском відносно ОСОБА_1 з погрозами розібратись із останнім шляхом виклику до місця зупинки працівників місцевого центру комплектування та соціальної підтримки, відносно останнього, працівниками державної прикордонної служби України було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП.
На будь яку аргументацію ОСОБА_1 , що останній не мав ніякого наміру порушувати встановлений постановою КМУ від 27 липня 1998 року № 1147 порядок прикордонного режиму чи вчиняти будь яке інше правопорушення пов'язане із прикордонним режимом, а його поїздка викликана виключно з метою відвідування свого друга ОСОБА_2 , працівники прикордонної служби України не відреагували і не здійснили об'єктивного встановлення істини і мети перебування ОСОБА_1 на автодорозі в село Буковець, Верховинського району, Івано-Франківської області.
Вважає, що введення ОСОБА_4 в оману на його думку прикордонниками полягало в тому, що відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу Загальні питання постанови КМУ від 27 липня 1998 року № 1147 прикордонна смуга це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення. А враховуючи той факт, що місце зупинки ОСОБА_1 прикордонниками в АДРЕСА_3 , знаходилося більше ніж за 50 кілометрів від державного кордону України з Румунією, яке в свою чергу аж ні як не могло входити в прикордонну смугу, прикордонники умисно, завідомо знаючи, що вказане місце зупинки не входить до прикордонної смуги, склали незаконно відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення останнім адміністративного правопорушення. При цьому, протокол відносно ОСОБА_1 було складено без забезпечення права ОСОБА_1 на отримання правової допомоги.
Звертає увагу на те, що відповідно до ст. 204-1 КУпАП, об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад). А в протоколі достовірно не зафіксовано, в який спосіб із вище перелічених, за більш як 50 км від державного кордону України, ОСОБА_1 здійснював такий перетин чи намагався здійснити такий перетин;
Також захисник посилається на те, що працівниками державної прикордонної служби України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , не взято до уваги його пояснення, пояснення всіх пасажирів автомобіля Volkswagen Passat B5 (AI6857IH) в якому рухався останній, не взято до уваги пояснення ОСОБА_2 , як особи до якої їхав ОСОБА_1 .
Окрім того, 25.11.2024 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Беззубець О.Л. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про виклик в судове засідання свідка, витребування доказів та відкладення судового засідання.
В судове засідання 26.11.2024, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник, не з'явилися, поважності причин неявки не повідомили.
Вирішуючи клопотання захисника особи, щодо відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
При цьому, відповідно до положень ст.204-1 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Як вбачається із матеріалів справи, така надійшла на розгляд суду 14.11.2024, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до відповідальності в судове засідання не з'явилась, з метою повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 26.11.2024.
Про розгляд справи 26.11.2024, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, він реалізував своє право на захист, та його захисником подано клопотання про закриття провадження у справі в якому викладено свою правову позицію.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду, зокрема, справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника та відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути таку без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи подані адвокатом Беззубець О.Л. клопотання про виклик в судове засідання свідка та витребування доказів суд, зазначає наступне.
Так відповідно до положень ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема питання щодо витребування додаткових матеріалів.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Поданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, що свідками правопорушення яке ставиться в провину ОСОБА_1 був ОСОБА_2 та даних про те, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення велась відео фіксація.
Більше того, особа, яка притягається до відповідальності, в силу положень КУпАП, наділений правом подавати докази на підтвердження своєї позиції, та відповідно ОСОБА_1 мав змогу забезпечили явку свідка ОСОБА_2 в судове засідання, для його допиту, однак не зробив цього.
З оглядку на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника щодо витребування доказів та виклику свідка, та в задоволенні такого слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропуску в групі з іншими особами, та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Так, охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Згідно статей 1,3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, долучено:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №153858 від 28.08.2024, згідно з яким, 28.08.2024 о 09.15год. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 488 прикордонного знаку на відстані 30км. від лінії державного кордону на території Верховинської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;
-світлокопію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 28.08.2024, надані ним, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, в яких він зазначив, що перебував у Верховинському районі з ціллю відвідати товариша, не знав про необхідність реєстрації перебування;
- письмові пояснення інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3 групи відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 від 28.08.2024, в яких він зазначив, що з 04.00год до 16.00год 28.08.2024 виконував обов'язки старшого наряду в прикордонному наряді «Контрольний пост» на напрямку на околиці населеного пункту Буковець.
Приблизно о 09.15год на відстані близько 30км до лінії державного кордону України з Румунією на напрямку 488 прикордонного знаку, на території Верховинської ОТГ Верховинського району, в межах контрольованого прикордонного району було виявлено 2 особи, які рухалися в напрямку державного кордону.
Під час перевірки документів було встановлено, що виявленими особами є гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець Київської області та гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець м. Київ.
Враховуючи аналіз та оцінку ризиків, дані громадяни підпадають під індикатори профілю ризику №З 2024 02 У «Незаконне перетинання державного кордону військовозобов'язаними громадянами України» затвердженого наказом АДПСУ від 14.06.2024 №-649 АГ, у зв'язку з чим відносно вказаного громадянина було проведено фільтраційно-перевірочні заходи, за результатами яких, в діях вказаних громадян встановлено намір перетнути державний кордон поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України. Зазначені обставини за сукупністю перелічених вище факторів були підставою для складання відносно ОСОБА_1 складання адміністративно-процесуальних документів за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП;
-копію протоколу серії ЗхРУ №153857 від 28.08.2024, згідно з яким,28.08.2024 о 09.15год. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 488 прикордонного знаку на відстані 30км. від лінії державного кордону на території Верховинської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр. України ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП;
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно із ч.1 ст. 23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України», встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до пп.7,8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , було виявлено на відстані 30км від лінії державного кордону, тобто, на місці, яке в силу наведених положень Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, не відноситься до прикордонної смуги, яка становить завширшки 5 км від державного кордону, та перебування в якій можливе за наявності спеціального дозволу.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 , з метою спроби незаконного перетину державного кордону України, та які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.
Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи, ні схеми правопорушення, на якій зафіксовані умовні позначки місця вчинення правопорушення, місця розташування, маршрут руху порушника та лінію державного кордону, а також фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення.
У своїх письмових поясненнях, відібраних інспектором прикордонної служби ОСОБА_6 , ОСОБА_1 зазначив, що перебував у Верховинському районі з ціллю відвідати товариша.
У клопотанні про закриття провадження захисник особи зазначив, що ОСОБА_1 їхав в с. Ільці до свого товариша ОСОБА_2 . Будь яких доказів, які б спростовували вказані пояснення та доводили, що ОСОБА_1 знаходився у Верховинському районі саме з метою майбутнього перетину державного кордону, уповноваженою особою, суду, не надано.
При цьому, саме перебування особи у Верховинському районі Івано-Франківської області, який є контрольованим прикордонним районом, на відстані 30км. від державного кордону, що значно перевищує ширину прикордонної смуги, не є свідченням того, що особа мала на меті, будь-яким способом, незаконно перетнути державний кордон України.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 була вчинена спроба перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що особами уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення не надано доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про винесення у справі окремої ухвали, якою передати матеріали справи про адміністративне правопорушення №938/1610/24 до територіального управління, розташованого у м. Львів з метою перевірки фактів службового підроблення працівниками ДПС України протоколу про адміністративне правопорушення від 28.08.2024 щодо незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання ОСОБА_1 державного кордону України, то суд зазначає, що винесення судом окремої ухвали, положеннями КУпАП, не передбачено.
Разом з тим, якщо ОСОБА_1 вважає, що при складенні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення від 28.08.2024 №153858, працівниками прикордонної служби, було вчинено дії, які містять ознаки кримінального правопорушення, він вправі звернутись до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС