Справа № 308/15444/24
25 листопада 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Іванов А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кухта О.В. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить збільшити (змінити) розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2 000 гривень на 10 000 гривень на дитину щомісячно, до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування заявленого позивачка зазначила, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 вересня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 13.12.2017 і до досягнення ним повноліття. З серпня 2019 року відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, добровільно сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, не бажає та відмовляється. На даний час потреби сина значно зросли, він потребує набагато більшого догляду та матеріальних коштів, витрат на одяг, взуття, навчання та розвитку. Позивачка перебуває у декретній відпусті по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змоги працювати не має, її матеріальне становище наразі погіршилося, а тому вона змушена звернутися до суду про збільшення розміру аліментів на утримання спільного сина із відповідачем. Відповідач ОСОБА_2 є молодою, працездатною особою, без якихось вад зі здоров'ям, його стан здоров'я працювати дозволяє і може сплачувати аліменти на дитину. Позивачу відомо, що відповідач працює та має хороший дохід. Відтак, з метою забезпечення потреб дитини в даний час. відповідачу слід збільшити розмір аліментів на дитину, що стягуються за рішенням суду.
24.11.2024 представником відповідача адвокатом Михалківим Б. подано до суду відзив, в якому останній просить у задоволенні позовної заяви про збільшення розміру аліментів відмовити, з огляду на те, що із тексту позовної заяви взагалі не зрозуміло, яким чином такий обов'язок відповідача кореспондується із відповідним обов'язком позивача, оскільки новий розмір аліментів на одну дитину у розмірі 10000,00 грн. передбачає його достатнє матеріальне утримання та фактичне уникнення позивача від її обов'язку нести такі витрати на утримання спільного з відповідачем сина сторін у рівних частинах. Тому, на думку відповідача по справі, беручи до уваги рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, оскільки відповідач офіційно не працює та не отримує постійний (сталий) дохід, в силу вимог ст. 180 СК України такий позов є необгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення судом.
В судове засідання сторони не з'явилися, від їх представників надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши учасників справи, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 вересня 2018 року у справі №308/12626/17 шлюб, зареєстрований 28.09.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 624, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 13.12.2017 і до досягнення ним повноліття.
З листа державного виконавця №8229/24 від 24.04.2024 видно, що 14.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа за заявою стягувача.
За твердженням сторони позивача з серпня 2019 року відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, добровільно сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, не бажає та відмовляється.
За твердженням сторони позивача перебуває у декретній відпусті по догляду за дитиною - донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До позову додані перекладені з італійською на українську мову паспортні документи дитини - громадянки Італії, а також підтвердження про подання позичкою заяви до Центру зайнятості Імола (Болонья).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України кошти на утримання дітей (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Зі ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Позивачка в позовній заяві зазначає, що розмір аліментів, який визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2018 та який має сплачувати (однак не сплачує) відповідач є недостатнім для утримання та виховання дітей, забезпечення їх розвитку та потреб, а також є меншим за гарантований державою мінімальний розмір, тому є підстави для збільшення такого. Також вказує, що на утриманні відповідача інших дітей немає, його заробіток, як і рівень життя, є достатнім.
Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Під час судового розгляду встановлено, що позивачка наразі перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому спільний син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з нею та знаходяться на її утриманні, в силу віку потребує більших матеріальних витрат для забезпечення розвитку та освіти, при цьому відповідач не сплачує позивачці аліменти за рішенням суду, хоча є особою працездатного віку й має хороший дохід.
Разом з цим, за твердженням представника відповідача, обов'язок щодо утримання дитини лежить на батьках у рівній мірі. При цьому факт працездатності та наявності доходу, заявлений позивачкою, не спростовує, інформацію про наявність інших утриманців, окрім сина, не надано.
У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3196 гривень. При цьому 50% від вказаних сум є гарантованим розміром.
Аналізуючи зібрані та дослідженні під час судового розгляду докази в їх сукупності, враховуючи доводи та заперечення сторін, вирішуючи питання про розмір аліментів, які слід стягувати на утримання неповнолітнього сина сторін , суд виходить з принципу добросовісності, справедливості та розумності, крім того, враховує обов'язок щодо участі в утриманні дітей обох батьків, матеріальне становище сторін та вимоги ст. 182 СК України, й зважаючи на законодавчо встановлений мінімальний рекомендований розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, доходить висновку, що розмір аліментів, який буде достатнім та розумним для забезпечення гармонійного розвитку та потреб дитини слід визначити у сумі 5000 грн., шляхом сплати такої відповідачем щомісячно.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст.ст.7,8,12,13,141,258-259 ЦПКУкраїни, ст.ст.180,181,182,184,192 СК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2018 в цивільній справі за №308/12626/17.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки за адресою АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця за адресою АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов