Справа № 201/14667/24
Провадження № 1-кс/201/5212/2024
26 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22023130000000784 від 09.10.2023 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Єпіфанівка, Кремінського району Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
У судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
До суду надійшло клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №22023130000000784 від 09.10.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та в інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія рф шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
У подальшому в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська Народна Республіка» (далі - «ЛНР»).
Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Надалі представниками самопроголошеної «ЛНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силові органи, а також здійснено захоплення державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на окремій тимчасово окупованій території Луганської області.
24.02.2022 Російською Федерацію здійснено відкрите повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
В подальшому, дію даного Указу продовжено та він діє по теперішній час.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 № 309 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 318 від 21.11.2023) викладено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією. Згідно з зазначеним переліком вся територія м. Сєвєродонецьк з 25.06.2022 по теперішній час перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань так званої «ЛНР».
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
30 вересня 2022 року було підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою про прийняття до Російської Федерації Луганською Народною Республікою та утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта» (мовою оригіналу: «Договор между Российской Федерацией и Луганской Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республикой и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта»), який у подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалася перереєстрація та створення нових незаконних органів державної влади так званої «ЛНР», як суб'єкта РФ.
У подальшому, «указом голови луганської народної республіки» від 15.08.2023 №УГ-382/23 «Про ліквідацію адміністрацій міст та /або районів Луганської народної республіки», затверджено перелік адміністрацій міст та/або районів луганської народної республіки, які підлягають ліквідації відповідно до вказаного наказу, до якого включено «адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської народної республіки».
Внаслідок ведення агресивної війни з боку Російської Федерації проти України м. Сєвєродонецьк Луганської області захоплено збройними силами Російської Федерації спільно з незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР», та на її території створено нову ланку незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема законом так званої «ЛНР» № 428-ІІІ від 14.03.2023 «Про створення на території Луганської Народної Республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів» (мовою оригіналу: «Об образовании на территории луганской народной республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ») створено «Муніципальне утворення міський округ місто Сєвєродонецьк Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «Муниципальное образование городской округ город Северодонецк Луганской Народной Республики»).
15.06.2023 центральною виборчою комісією російської федерації винесено постанову № 119/947-8 «О назначении выборов депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), тобто на тимчасово окупованій території Луганської області.
У період з 01 по 10 вересня 2023 року, відповідно до вказаної постанови та у відповідності до законодавства РФ та так званої «ЛНР», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено незаконні «вибори депутатів народної ради ЛНР першого скликання та вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень Луганської Народної Республіки першого скликання (мовою оригіналу: «выборы депутатов народного совета Луганской Народной Республики первого созыва и выборы депутатов представительных органов муниципальных образований Луганской Народной Республики первого созыва»).
За результатами вказаних незаконних виборів представниками так званої «виборчої комісії ЛНР» було проведено вибори депутатів до « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), який відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним, тобто створеним (обраним) у порядку, не передбаченому законом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку серпня 2023 року (більш точного часу встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Сєвєродонецьк Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на обрання на посаду до незаконного органу влади на тимчасово окупованій території Луганської області, 09.08.2023 була завірена рішенням так званої «территориальной избирательной комиссией города Северодонецка» № 12/58 як «кандидат в депутаты Совета городского округа города Северодонецка первого созыва, выдвинутый Луганским региональным отделением Всероссийской политической партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ» по единому избирательному округу» (мовою оригіналу).
За результатами проведених виборів, у відповідності до законодавства російської федерації та так званої «лнр» на тимчасово окупованій території, так званою «территориальной избирательной комиссией города Северодонецка» № 26/110 від 15.09.2023 винесено рішення « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (мовою оригіналу).
19 вересня 2023 року відбулося перше пленарне засідання першого скликання т.зв. ««Совета городского округа муниципального образования городской округ город Северодонецк Луганской Народной Республики» (повна назва мовою оригіналу), на якому прийняте рішення № 1 внаслідок чого розпочав свою діяльність незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території «Совета городского округа муниципального образования городской округ город Северодонецк Луганской Народной Республики» (повна назва мовою оригіналу), який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Відповідно до додатку до рішення «Совета городского округа муниципального образования городской округ город Северодонецк Луганской Народной Республики» (повна назва мовою оригіналу) № 1 від 19.09.2023, до вищезазначеного незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, від «партии Единая России» (мовою оригіналу), серед інших обрано депутатом - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто остання за власною згодою була добровільно обрана депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території м. Сєвєродонецьк Луганської області окупаційної адміністрації держави-агресора - « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (повна назва мовою оригіналу).
Постановою слідчого від 31.10.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.01.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 21.01.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 26.01.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 06.09.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 11.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.01.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 16.09.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 22.10.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 22.10.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 297-2 КПК України той факт, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищенаведеними протоколами слідчих дій, проведених під час досудового розслідування кримінального провадження.
Про факт переховування підозрюваної ОСОБА_5 від слідства та суду свідчить також те, що ОСОБА_5 на виклики до слідчого та прокурора (21.10.2024, 22.10.2024, 23.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024, 30.10.2024) для проведення слідчих дій, вручення підозри не з'явився, а тому в повній мірі можна стверджувати про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відомості про переховування підозрюваної ОСОБА_5 підтверджуються опублікованими повістками про виклик в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Враховуючи те, що підозрюваний належним чином викликався до органу досудового розслідування, в тому числі для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій у спосіб, передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 перебуває на території, яка на цей час непідконтрольна Україні, оскільки тимчасово окупована рф та незаконними збройними формуваннями, з урахуванням наведеного необхідно вважати, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Під збройними формуваннями Російської Федерації Закон № 1207-VII визначає регулярні з'єднання і підрозділи, підпорядковані Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділи та спеціальні формування, підпорядковані іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхні радники, інструктори та іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України (п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України № 1207-VII).
Таким чином, незаконні збройні формування так званої «ЛНР» відносяться до збройних формувань рф.
Пунктом 6 частиною 1 статті 1-1 Закону України № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Відповідно до зазначеного переліку вся територія м. Сєверодонецьк Луганської області з 28.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування так званого «лнр».
Таким чином, факт тимчасової окупації території м. Сєвєродонецьк Луганської області, до якого входить АДРЕСА_2 є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 перебуває в м. Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджується:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.01.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 21.01.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 26.01.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 17.04.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 06.09.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 11.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.01.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 16.09.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 22.10.2024;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 22.10.2024;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, організації категорично забороняється здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного чи расового характеру, у зв'язку з чим співпраця каналами Інтерполу щодо вказаної особи є неможливою.
Таким чином, офіційно оголосити підозрювану ОСОБА_5 в міжнародний розшук не надається можливим через суперечність правилам Інтерполу.
Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 :
- обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;
- переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибув на виклик без поважної причини 6 разів, не прибув на судовий виклик);
- перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, слідчий вказує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22023130000000784 від 09.10.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 297-2 КПК України, слідчим зазначено, що наразі у кримінальному провадженні відсутня необхідність проведення допиту свідків під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти задоволення поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22023130000000784 від 09.10.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Сєвєродонецьк Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 16.10.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 21.10.2024, 22.10.2024, 23.10.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023130000000784 від 09.10.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим, за погодженням з прокурором 24.10.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру 24.10.2024 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) від ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 24.10.2024 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_5 28.10.2024, 29.10.2024, 30.10.2024 за зазначеною в повістках адресі для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023130000000784 від 09.10.2023, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Таким чином, 24.10.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованому йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.
Відповідно до матеріалів клопотання, з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрювана постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити її точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваної на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.
Постановою слідчого від 31.10.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1. 2. ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно показань свідків перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Отже, матеріалами клопотання також підтверджено, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність підозрюваної до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кремінського відділу Сєвєродонецької прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22023130000000784 від 09.10.2023 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №22023130000000784 від 09.10.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений і оголошений о 09-05 годині 27.11.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1