Справа № 201/14723/24
Провадження № 1-кс/201/5238/2024
26 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024041650001076, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 358 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів,
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041650001076, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 358 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що у 2021 році невстановлені особи, перебуваючи в невстановленому місці, за попередньою змовою, підробили заповіт від імені померлої дружини заявника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що 17.03.2018 року померла його дружина ОСОБА_6 та приблизно через 8 місяців останній дізнався, що його дружина написала заповіт, в якому зазначено, що все майно після її смерті, яке належало їй, переходить у право власності ОСОБА_7 . Але, останній помітив, що знизу, де необхідно ставити підпис особи, яка заповідає майно, стоїть підпис зовсім не його дружини, а підроблений підпис. Дані підписи останній звіряв з копією паспорта його дружини.
Так встановлено, 20.11.1999 складено заповіт серія АВЕ №890508, який зареєстрований в реєстрі №6625 та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_8 . Відповідно до даного заповіту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіла все майно, яке належить, своїй доньці ОСОБА_7 .
В органу досудового розслідування виникла необхідність в проведенні почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_6 , що міститься в заповіті серії АВЕ №890508 від 20.11.1999 року, зареєстрованого в реєстрі за №6625. Однак, оскільки ОСОБА_6 17.03.2018 померла, це ускладнює отримання зразків підпису та почерку.
Приймаючи до уваги положення ст. ст. 2, 9, 159-162 КПК України, сторона обвинувачення має намір отримати тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме: матеріалів пенсійної справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Зазначені документи перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (або структурних підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Матеріали нотаріальних справ містять в собі інформацію та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин відчуження нерухомого майна, мають суттєве доказове значення для кримінального провадження, в частині встановлення осіб, причетних до вчиненого кримінального правопорушення, а також, для встановлення відомостей чи відповідають подані документи дійсності чи були використані підроблені, на основі яких були прийняті нотаріальні рішення.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, встановлення обставин відчуження нерухомого майна, а також достовірності поданих для цього документів, необхідно призначити технічну експертизу документів, та за необхідності - судову почеркознавчу експертизу.
Враховуючи, що існує загроза передчасного розголошення відомостей, які стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які заплановано провести з метою збирання доказів, існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, слідчий просить дане клопотання розглядати слідчим суддею без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться у порядку ч. 2 ст.163 КПК України.
Приймаючи до уваги викладене вище, слідчий просить задовольнити подане клопотання.
Слідчий у судове засідання не з'явився, у письмовій заяві просив клопотання розглянути без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Розглядом клопотання встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041650001076, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 358 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що у 2021 році невстановлені особи, перебуваючи в невстановленому місці, за попередньою змовою, підробили заповіт від імені померлої дружини заявника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що 17.03.2018 року померла його дружина ОСОБА_6 та приблизно через 8 місяців останній дізнався, що його дружина написала заповіт, в якому зазначено, що все майно після її смерті, яке належало їй, переходить у право власності ОСОБА_7 . Але, останній помітив, що знизу, де необхідно ставити підпис особи, яка заповідає майно, стоїть підпис зовсім не його дружини, а підроблений підпис. Дані підписи останній звіряв з копією паспорта його дружини. Так встановлено, 20.11.1999 складено заповіт серія АВЕ №890508, який зареєстрований в реєстрі №6625 та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_8 . Відповідно до даного заповіту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіла все майно, яке належить, своїй доньці ОСОБА_7 .
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а також шляхом проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно положень ч.2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказане клопотання без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Згідно із ч. 2 ст. 160 КПК України, у клопотанні зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Отож, сукупність вищевказаних норм свідчить, що слідчий звертаючись до слідчого судді із клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, серед іншого, має довести, що є підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 є формальним, оскільки воно не обґрунтовано та не підтверджено належними і допустимими доказами стосовно наявності підстав вважати, що речі і документи, до яких просить тимчасовий доступ слідчий, перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи.
Вивчивши матеріали клопотання, вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки слідчому судді не додано достатніх доказів в обґрунтування доводів клопотання, не доведено достатність даних про необхідність надання тимчасового доступу до речей і документів, не наведено достатніх підстав для необхідності надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, а також наявність достатніх підстав вважати, що речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що слідчим не надано до матеріалів клопотання жодних доказів щодо призначення судових експертиз.
За відсутності таких конкретних відомостей, слідчий суддя, не може перевірити, чи дійсно буде досягнута мета такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ.
Отже, за викладених обставин, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 163 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024041650001076, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого за ч. 3 ст. 358 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1