Справа № 524/678/24 Номер провадження 33/814/1223/24Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
26 листопада 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., за участі секретаря судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Гудзловенко Світлани Павлівни на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 2024 року, -
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 11.01.2024 року приблизно о 19 годині 40 хвилин в м. Кременчуці по вул. Свіштовсьа, буд. 3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN TGX 18.440 BLS/ menci SA 105 державний номерний знак НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом цистерною menci SA 105 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору ALcotest 7510, що підтверджується тестом № 134 , результат огляду становить 0,28%, чим порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Гудзловенко С.П. подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 2024 року та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вважає дану постанову незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, такою, що підлягає скасування із закриттям провадження.
На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на те, що з відеофайла взагалі не вбачається те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, та жодних інших належних доказів щодо керування ОСОБА_1 зазначеним автомобілем поліцейським не надано.
Стверджує, що з відеозапису вбачається, що транспортний засіб VAN TGX 18.440 BLS/mencs SA105 д.н.з. НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом цистерною був припаркований на майданчику для стоянок автомобілів підприємства по вул. Свіштовська 3 в м. Кременчук, куди зранку 11.01.2024 року заїхав ОСОБА_1 та очікував своєї черги під загрузку палива та за кермом жодного водія не було.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що 27 вересня 2024 року судове засідання було проведено без участі сторони, судом не було підключено до відеоконференції про винесення постанови стало відомо від 09 жовтня 2024 року.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.01.2024 року приблизно о 19 годині 40 хвилин в м. Кременчуці по вул. Свіштовсьа, буд. 3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAN TGX 18.440 BLS/ menci SA 105 державний номерний знак НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом цистерною menci SA 105 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Alcotest 7510, що підтверджується тестом № 134 , результат огляду становить 0,28%, чим порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11.01.2024 року серії ААД № 045712 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.01.2024 року; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції Марії Дворник від 11.01.2024 року (а.с. 5); відеозаписами з камер «Bodycam» працівників поліції, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав зазначену вимогу ПДР України.
Щодо доводів апеляційної скарги, а саме, що з відеозапису вбачається, що транспортний засіб VAN TGX 18.440 BLS/mencs SA105 д.н.з. НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом цистерною був припаркований на майданчику для стоянок автомобілів підприємства по вул. Свіштовська 3 в м. Кременчук, куди зранку 11.01.2024 року заїхав ОСОБА_1 та очікував своєї черги під загрузку палива та за кермом жодного водія не було, апеляційний суд відхиляє даний довід, виходячи з наступного.
З долученого до матеріалів справи доказів, а саме пояснення ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 приїхав на стоянку НПЗ Укрнафта на завантаження, яка повинна була відбутися ввечері. Під час обіду зазначив, що випив пляшку пива, о 19:29 зателефонували з НПЗ, що потрібно заїжджати на завантаження, на завантаження поїхав о 19:40, однак охороною було виявлено запах перегару, тому було викликали працівників поліції.,
Тобто, виходячи з пояснень самого ОСОБА_1 , вбачається вживання алкогольних напоїв та факту керування, саме те, що останній поїхав на завантаження автомобіля.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що відеозапис розпочинається з моменту, коли працівники поліції прибули на місце виклику працівник Укрнафти зазначив, що водій приїхав на загрузку, однак в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (хронологічний відрізок 21:05:16 - триває далі), в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 зазначив, що випив літрову пляшку пива, в подальшому йому зателефонували та повідомили, що потрібно їхати на завантаження. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, останній погодився. Результат огляду склав - 0.28 проміле (хронологічний відрізок 21:43:49 - триває далі), ОСОБА_1 зазначив, що згоден з результатом огляду, останньому було роз'яснено права та обов'язки.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не бере до уваги, так як матеріали справи містять докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 11.01.2024 року серії ААД № 045712 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що в останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук результат огляду склав - 0.28 проміле; роздруківкою з приладу «драгер» результат якого склав - 0.28 проміле; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.01.2024 року; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 2 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції Марії Дворник від 11.01.2024 року (а.с.5) та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, працівниками поліції було виконано зазначені вимоги законодавства щодо процедури оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в повному обсязі, що дає підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Враховуючи наведене вище, наявними матеріалами справи підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а безсторонній та неупереджений аналіз долучених до справи доказів дозволяє констатувати, що не існує розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Проніна проти України» від 18.07.2006 року зазначив наступне: «Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись к вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи».
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою і не вбачаються підстави для її скасування, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Гудзловенко Світлани Павлівни не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 2024 року - задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Гудзловенко Світлані Павлівні строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гудзловенко Світлани Павлівни - залишити без задоволення.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин