Справа № 163/1512/24 Провадження №33/802/734/24 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Денісов В. П.
27 листопада 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бідненка В.М., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 24 червня 2024 року о 09:48 год. керував транспортним засобом - марки ВАЗ2107, номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Т03-02, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що підставу зупинки не відображено в жодному документі, тому зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулася без причини. Вказує на те, що на місці зупинки ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та обов'язки. Зазначає на те, що відеозапис не є безперервним, тому його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Крім того вказує, що в матеріалах справи відсутній сертифікат на прилад Алкофор 505, за допомогою якого був проведений огляд ОСОБА_1 на місці зупинки. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що постанова суду не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що адміністративні матеріали відносно нього складені з порушенням процедури, оскільки у протоколі зазначений первинний показник проміле алкоголю, а не показник встановлений після повторного освідування в медичному закладі. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційні скарги і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №196800 від 24.06.2024 (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя (а.с.2); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_1 в яких він вказав, що у нього було виявлено стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (а.с.4); тестом з приладу Алкофор 505 з результатом 0,451 (а.с.5); відеозаписами (а.с.10), а також іншими матеріалам справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя (а.с.2), працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 був зупинений на блокпості, поліцейський, який зупинив транспортний засіб під керуванням останнього, на місці зупинки виявив ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алкофор - 505», на що він погодився, результат огляду 0.451‰. Після чого ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду та на пропозицію поліцейського пройти такий огляд в медичному закладі був згідний. В подальшому в медичному закладі в ОСОБА_1 також було встановлено алкогольне сп'яніння 0.30‰ (а.с.10).
Отже з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 тричі проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, і всі 3 рази встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння є голослівними та повністю суперечать вищезазначеним доказам в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.
Не заслуговують на увагу доводи апелянтів про те, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, оскільки переглядом відеозаписів встановлено, що подію зафіксовано безперервною відео фіксацією, кожен відеофайл розпочинається з місця, коли закінчився попередній та відеозапис є чітким, зрозумілим, містить інформацію щодо факту перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ..
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Є безпідставним доводи захисника щодо безпричинної зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки автомобіль було зупинено на блокпості для перевірки документів, згодом були у водія виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Більше того, апеляційний суд зазначає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, вказані доводи апелянта ніяким чином не впливають на висновок про керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та на вчинення останнім адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки є голослівними та повністю спростовуються матеріалами справи та відеозаписами.
Як вбачається з відеозапису працівником поліції чітко були роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки (10:36 час на відео).
Крім того, у протоколі серії ААД № 196800 від 24 червня 2024 року, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що поліцейські роз'яснили права та обов'язки, адже у відповідній графі протоколу: «гр-ну (ці) ОСОБА_1 роз'яснено його (її) права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд справи відбудеться «25.07.2024 о 14 год 00 хв у Любомльському районному суді Волинської області», де наявний особистий підпис ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення його з правами та обов'язками (а.с.1).
З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути накладення на нього безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що поліцейський у протоколі вказав результат огляду на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки у протоколі щодо ОСОБА_1 зазначено, що медичний огляд проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря та підтверджується висновком від 24 червня 2024 року (а.с.1).
Вказаний висновок долучений до матеріалів справи та підтверджує перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (а.с.3).
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтами не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту у своїх апеляційних скаргах.
Також не заслуговують на увагу посилання захисника про те, що в матеріалах справи відсутній сертифікат на прилад Алкофор 505, за допомогою якого був проведений огляд ОСОБА_1 на місці зупинки, оскільки вказана обставина ніяким чином не спростовує факту керування останнім в стані алкогольного сп'яніння та стан сп'яніння ОСОБА_1 встановлено висновком КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради №90 від 24.06.2024 (а.с.3).
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Бідненка В.М - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов