Справа № 761/41695/24
Провадження № 1-кс/761/27558/2024
07 листопада 2024 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчої СВ Шевченківського УП УГНП в м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який здобув вищу освіту, зареєстрований фізичною особою-підприємцем, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
Підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100004428 від 05.11.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчої СВ Шевченківського УП УГНП в м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100004428 від 05.11.2024 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100100004428 від 05.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи заборону вільного носіння холодної зброї, не маючи відповідного дозволу, 05.11.2024 року о 14 год. 55 хв. перебуваючи у приміщенні відділенні № 24 «Нової пошти», за адресою: м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 16-А, придбав телескопічну дубинку, яка відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, після чого, утримуючи її при собі в сумці, покинув вищеописане приміщення та почав незаконно носити при собі холодну зброю.
В подальшому, 05.11.2024 о 15 год. 05 хв. поблизу будинку АДРЕСА_3 у ході особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_4 із сумки вилучено телескопічну дубинку, яка відноситься до контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, яку останній носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Так, 05.11.2024 у порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 .
06.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а також наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчої, вказуючи на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри. Так, в матеріалах провадження наявний висновок експерта, однак сторона захисту не погоджується, що наданий на дослідження об'єкт є саме холодною зброєю. Крім того, захисник звернув увагу, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований викладачем, має проблеми зі здоров'ям, які потребують операційного втручання. Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчої та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та пояснив, що придбав дубинку за оголошенням, в якому було вказано, що вона не є холодною зброєю. При цьому, не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення, а купив її лише для самозахисту, з цікавості.
Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до них матеріали кримінального провадження №12024100100004428 від 05.11.2024, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, положення ч. 1 ст. 184 КПК України уповноважують слідчу Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_2 звернутися до слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Як встановлено у ході судового розгляду клопотання слідчої про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100100004428 від 05.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
В рамках даного провадження 05.11.2024 ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. Враховуючи, що у ході затримання у сумці останнього було виявлено телескопічну палицю.
Так, 06.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать вищезазначені долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочин, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Слідча ОСОБА_2 у своєму клопотанні та прокурор ОСОБА_3 безпосередньо у судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважаючи, що існують обґрунтовані ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства і суду. На обґрунтування заявленого ризику сторона обвинувачення вказує, що останній усвідомлюючи можливість настання реального покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб, зареєстрований в АДРЕСА_4 лише винаймає житло, є самозайнятою особою, зареєстрованою в місті Одеса, що в свою чергу вказує на відсутність стримуючих факторів щодо не настання зазначеного ризику.
Разом з тим, оцінка ризику переховувати від органів досудового розслідування та суду має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
При аналізі питання наявності зазначеного слідчою та прокурором ризику, слідча суддя, враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема сформовану у справі «В. проти Швейцарії», що небезпека переховування від правосуддя не може вимірюватися виключно суворістю можливого покарання, що загрожує особі, приходить до висновку щодо обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а також наявність ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, який обґрунтовується відсутністю у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, реєстрацією в м. Одеса, що свідчить про відсутність стримуючого фактору, який би сприяв запобіганню втечі останнього, а також беручи до уваги тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 діяння.
У той же час, як вбачається зі змісту клопотання та встановлено у судовому засіданні, стороною обвинувачення на обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не надано слідчій судді інших переконливих аргументів, які б виправдовували втручання держави у гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод право ОСОБА_4 на свободу пересування, що випливає зі змісту пропонованого стороною обвинувачення запобіжного заходу.
Так, слідча суддя погоджується із твердженням захисника ОСОБА_6 про недоведеність слідчою ОСОБА_2 у своєму клопотанні та прокурором ОСОБА_3 у судовому засіданні неможливості застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м. Києві, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, здійснює свою діяльність як фізична особа-підприємець.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не зможе забезпечити виконання покладених на нього обов'язків та перешкоджатиме органу досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадженні і здійсненню ефективного досудового розслідування.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи правову кваліфікацію інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 діяння, характеризуючі його особу дані, вік, майновий стан останнього, офіційне працевлаштування, постійне місце проживання у м. Києві, характер інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання, забезпечить ненастання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, потерпілого та інших учасників провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому, запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований, оскільки жодна особа, яка б заслуговувала довіри, не виявила бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 під особисту поруку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України визначити строк покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 січня 2025 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-179, 181, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
У задоволенні клопотання слідчої - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання зазначених обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - у межах строку досудового розслідування до 05 січня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
На ухвалу слідчого судді прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголосити 11 листопада 2024 року о 11 год. 10 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1