Справа № 761/40581/24
Провадження №1-кп/761/3909/2024
26 листопада 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12024100100003925 від 30 вересня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Бережниця Дубровицького району Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
29 вересня 2024 року приблизно о 19:40 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на пішохідній доріжці за адресою: АДРЕСА_2 , умисно спричинив старшому інспектору з превентивної комунікації Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , легкі тілесні ушкодження у вигляді опіку обох очей, під час виконання ним службових обов'язків, а саме під час несення останнім служби з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва, за наступних обставин.
29 вересня 2024 року приблизно о 14:30 годині, старший інспектор з превентивної комунікації Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , приступив до виконання своїх службових обов'язків з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва по вул. Хрещатик.
В подальшому, 29 вересня 2024 року приблизно о 19:30 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік станції метро «Хрещатик», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснював охорону громадського порядку, став розбиратись у конфліктній ситуації щодо нанесення тілесних ушкоджень невстановленими особами, іншому невідомому йому чоловіку - ОСОБА_3 , який на той час перебував в автомобілі швидкої медичної допомоги. Надалі, ОСОБА_5 , підійшов до припаркованого автомобіля швидкої медичної допомоги, з метою розбору в ситуації та надання допомоги ОСОБА_3 , однак останній через задні двері автомобіля вийшов на вулицю та став швидко рухатись в напрямку Майдану Незалежності у м. Києві. Після чого, ОСОБА_5 з іншими працівниками поліції, перебуваючи у форменому одязі з всіма знаками розрізнення, встановленими для поліції, стали наздоганяти ОСОБА_3 з метою розбору в конфліктній ситуації, яка склалась та встановлення анкетних даних останнього, які на той час їм були не відомі, при цьому кричали вслід ОСОБА_3 , що вони працівники поліції та просили останнього зупинитись, але останній продовжив втікати від працівників поліції.
В подальшому, 29 вересня 2024 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 догнав ОСОБА_3 , та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , зупинив останнього біля підземного переходу через вул. Хрещатик у м. Києві. Однак ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться саме працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов'язки з охорони громадського порядку, відразу нічого не пояснюючи, бажаючи чинити активний опір працівнику правоохоронного органу, розуміючи протиправний характер своїх дій, повернувся до ОСОБА_5 , обличчям та тримаючи в руках металевий аерозольний балончик сльозогінно-дратівної дії «Терен 4М», який містив отруйну речовину подразливої дії, розпилив її в обличчя старшому інспектору з превентивної комунікації Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді опіку обох очей, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, під час виконання ним службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, а саме: умисне заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю визнав вину в інкримінованому злочині та пояснив, що вчинив його за обставинами, викладеними в обвинувальному акті та встановленими в судовому засіданні. Пояснив, що у вересні 2024 року він проживав в м. Києві та працював будівельником за наймом. 29.09.2024 року у вечірній час він знаходилися біля станції метро «Хрещатик» та разом зі знайомими хлопцями вживав пиво. При цьому вживання алкоголю йому категорично заборонено через перенесену тяжку черепно-мозкову травму, оскільки це впливає на об'єктивне сприйняття зовнішньої обстановки. Приблизно о 19:00 годині між його компанією та незнайомими хлопцями виник конфлікт, під час якого хтось ударив його в шелепу, чим спричинив травмування. Обставини припинення конфлікту він не пам'ятає, але йому була надана медична допомога в автомобілі швидкої допомоги, який був припаркований поруч. При цьому були присутні працівники поліції, які з'ясовували обставини його травмування, але з їх питань він зробив висновок, що саме його намагаються звинуватити у бійці і він почав втікати. Працівники поліції його переслідували, а він, з метою уникнення затримання, дістав з кишені одягу балончик з газом дратівної дії (перцевий) та розпилив його в обличчя невідомому працівнику поліції, при цьому речовина також потрапила і йому в очі, та він був затриманий працівниками поліції. У скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілого, суд дійшов висновку про можливість з'ясувати всі обставини справи, розглянути справу за відсутності потерпілого відповідно до ст.325 КПК України.
Прокурор та обвинувачений в судовому засіданні вважали за можливе розглянути зазначене кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України та дослідженням характеризуючих матеріалів. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що при досудовому розслідуванні зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а тому визнання обвинуваченим винуватості є цілком виправданим.
Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, ту обставину, що тяжких наслідків від скоєного не настало, особу обвинуваченого, а саме: відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив неправомірність вчиненого ним діяння і критично оцінює скоєне, готовий нести відповідальність.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Обираючи ОСОБА_3 вид та міру покарання, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини, які пом'якшують покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який має молодий вік, раніше не судимий, повністю визнав себе винним у вчиненому, приніс вибачення потерпілому, який їх прийняв, має незадовільний стан здоров'я через наслідки тяжкої черепно-мозкової травми, проживає в сім'ї, має постійне місце проживання та реєстрації, працює за наймом, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.345 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, що є достатнім для того, щоб він в умовах здійснення контролю за поведінкою довів своє виправлення.
Суд переконаний, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Цивільний позов відсутній.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.345 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75, ст.76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
У відповідності до п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у виді домашнього арешту до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2024 року на майно, а саме: балончик сльозогінно-дратівної дії «Терен 4М».
Речові докази: пакет, в якому знаходиться металевий аерозольний балончик сльозогінно-дратівної дії «Терен 4М», - знищити (квитанція №558/SHEV_ZAGAL/2024/133010/1).
Речові докази: 2 (один) DVD-R диски з відеозаписами, зберігати у справі.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у зв'язку із залученням експерта в розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок (висновок експерта від 10.10.2024 №СЕ-19/111-24/57766-НЗПРАП).
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1