Справа № 761/32928/24
Провадження № 3/761/7283/2024
05 листопада 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2024р. серії ЕПР №115261 вбачається, що того ж дня о 23 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , у м. Києві, по вул. Ігоря Турчина, буд. 37-Д, керував транспортним засобом марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'ягніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер» на місці. Результати тесту №3907 - 3,0 проміле.
У судові засідання, які відбулись 08 жовтня 2024р. та 05 листопада 2024р. ОСОБА_1 не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причин неявки суду у судові засідання не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Однак, необхідно урахувати, що вказана особа була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України. При цьому, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов'язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до абзацу 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005р.: «керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись».
Судом були досліджені матеріали справи, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2024р. серія ЕПР №115261 відповідно до якого встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення;
-направлення на огляд;
-відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських з місце вчинення правопорушення;
-Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (прилад «Драгер», результати тесту №3907 - 3,0 проміле).
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника та ступінь вини.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
На підставі викладеного, вважаю, що з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 буде необхідним та достатнім застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, за вчинення вказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,0 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: