Справа № 761/43070/24
Провадження № 1-кс/761/28432/2024
18 листопада 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Гостомель, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12024100000000871, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України, -
18 листопада 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12024100000000871, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000871 від 01.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 311, чт.3 ст. 317 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час за невстановлених досудовим розслідуванням обставин в невстановленої досудовим розслідуванням особи виник злочинний корисливий умисел, направлений на вчинення злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме на незаконне виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з метою власного збагачення. З метою реалізації свого злочинного корисливого умислу, спрямованого на незаконне виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини на території м. Києва, невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановлений час, але не пізніше 14.11.2024 залучила до злочинної діяльності громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ролі «кур'єра» для незаконного перевезення особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі з метою її подальшого збуту, на що ОСОБА_4 , перебуваючи у скрутному фінансовому становищі та будучи обізнаним щодо незаконності таких дій, погодився за обіцяну грошову винагороду у сумі 100 доларів США з кожного незаконно збутого кілограму особливо небезпечної психотропної речовини. Так, 14.11.2024 ОСОБА_4 , отримавши через телеграм-месенджер вказівку від невстановленої досудовим розслідуванням особи, який підписаний у телефоні ОСОБА_4 як «.», та який користується ніком « ОСОБА_9 » про необхідність забрати 15.11.2024 чергову партію особливо небезпечної психотропної речовини вагою 11,5 кг, маючи на меті корисливий мотив погодився, та виконуючи вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, 15.11.2024 користуючись автомобілем марки «Dасіа» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував на стоянці за адресою м. Київ, вул. Гната Юри із координатами широта 50.429073, довгота 30.38836 приїхав до ділянки місцевості у Чернігівській області у лісо-посадку за координатами 50.72035, 31.61795. Так, 15.11.2024, чітко виконуючи вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, ОСОБА_4 , приблизно о 18 год. 10 хв., перебуваючи на ділянці місцевості у Чернігівській області у лісо-посадці за координатами 50.72035, 31.61795, забрав, попередньо залишену для ОСОБА_4 невстановленою досудовим розслідуванням особою автомобільне колесо, у покришці якого були заховані 10 чорних поліетиленових згортків, кожен з яких містив прозорий поліетиленовий пакет із пазовою застібкою, в середині кожного з яких інший поліетиленовий пакет із пазовою застібкою із кристалічною речовиною світлого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою не менше 266,968г, що є особливо великим розміром. Придбавши таким чином кристалічну речовину світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину у вказаному розмірі, ОСОБА_4 розпочав незаконно зберігати її при собі з метою збуту.
15 листопада 2024 року о 19 год. 50 хв. на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
16 травня 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, вчинити кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється. Разом з тим, зі змісту клопотання вбачається, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи вище викладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що ризики прокурором не доведені, підозрюваний визнає вину, надає викривальні покази відносно інших учасників. Між тим, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце роботи та доглядає за дідусем похилого віку. Просив застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000871 від 01.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, за фактами вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 311, чт.3 ст. 317 КК України.
15 листопада 2024 року о 19 год. 50 хв. на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
16 травня 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , як цілком ймовірний, з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Останній усвідомлює тяжкість покарання при можливому визнанні його винним, у вчиненні кримінального правопорушення у якому він підозрюється, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення спроби ухилитися.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Крім того, слідчий суддя враховує, що останній ознайомлений з порядком роботи підприємства та знає осіб, які є або можуть бути свідками у кримінальному провадженні.
Між тим, суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на тяжкість вчиненого останнім, неодноразовість вчинення протиправної дії та наявності зв'язку останнього з особами, що так чи інакше можуть бути пов'язані з вчиненням кримінальних правопорушень.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику знищення, сховання, спотворення останнім речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 оскільки досудове розслідування триває та органом досудового розслідування не було встановлено усіх обставин та не проведено усіх необхідних слідчих дій.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , у тому числі наявність визначеного місця проживання, працевлаштування, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів..
Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно останнього.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строків досудового розслідування на 60 днів, який обраховувати з 15 листопада 2024 року до 13 січня 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити на 60 днів, який обраховувати з 15 листопада 2024 року до 13 січня 2025 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1