Справа № 760/21694/24
Провадження № 1-кс/760/9781/24
17 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100090000637 від 04 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Слідчий СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100090000637 від 04 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в якому просить накласти арешт на тимчасове вилучене майно під час особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.09.2024, а саме: банківська картка «Райфайзен» № НОМЕР_1 , банківська картка «Monobank» № НОМЕР_2 , наручний годинник, марки «Samsung», пристрій для куріння «Elfbar», бездротові навушники марки «Samsung», дві пари ключів з позбавленням права ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення збереження речових доказів.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100090000637 від 04.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві з УБН ГУНП у м. Києві надійшли матеріали, про те що група осіб займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Києва.
07 вересня 2024 року слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві було затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку ст. 208 КПК України, під час проведення особистого обшуку підозрюваного було виявлено та вилучено: банківську картку «Райфайзен»
№ НОМЕР_1 , банківську картку «Monobank» № НОМЕР_2 , наручний годинник марки «Samsung», пристрій для куріння «Elfbar», бездротові навушники марки «Samsung», дві пари ключів.
07.09.2024 слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову на підставі ст. ст. 98, 100 КПК України про визнання виявлених та вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_5 від 07.09.2024, речей речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Так, підставою арешту майна є те, що тимчасово вилучені речі під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 від 07.09.2024 постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100090000637 від 04.03.2024, які можуть містити відомості та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування особою майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення
Метою арешту майна є збереження вищевказаних речових доказів, оскільки вказані речі можуть бути використана як доказ та має важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Перелік і види майна, що належить арештувати - банківська картка «Райфайзен» № НОМЕР_1 , банківська картка «Monobank» № НОМЕР_2 , наручний годинник, марки «Samsung», пристрій для куріння «Elfbar», бездротові навушники марки «Samsung», дві пари ключів.
Необхідність накладення арешту саме на це майно - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, подальшого огляду, а також проведення експертних досліджень.
Враховуючи вищевикладене, з метою збереження речового доказу, а також запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, є необхідність в накладенні арешту на тимчасове вилучене майно під час особистого обшуку ОСОБА_5 від 07.09.2024 та які є речовими доказами вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, та можуть бути використанні, як доказ та мають важливе значення, для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, оскільки його незастосування може призвести до настання вищевказаних наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву в якій просить проводити розгляд клопотання без її участі, клопотання про арешт майна підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, до того ж, зазначила, що вилучені речі під час обшуку є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто підпадають під вимоги ст.98 КПК України.
Власник майна в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно постанови про визнання речових доказів від 07 вересня 2024 року банківську картку «Райфайзен» № НОМЕР_1 , банківську картку «Monobank» № НОМЕР_2 , які поміщено до спец. пакету НПУ №ICR0008367, наручний годинник марки «Samsung», пристрій для куріння «Elfbar», бездротові навушники марки «Samsung», дві пари ключів, які поміщено до спец. пакету НПУ №EXP0211724; зарядний пристрій, який поміщено до спец. пакету НПУ №0211724 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100090000637 від 04 березня 2024 року, оскільки дані речі містять на собі сліди кримінального правопорушення.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно, яке вилучено 07 вересня 2024 року під час проведення обшуку ОСОБА_5 на підставі ч.3 ст.208 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно, а саме: банківська картка «Райфайзен» № НОМЕР_1 , банківська картка «Monobank» № НОМЕР_2 , наручний годинник марки «Samsung», пристрій для куріння «Elfbar», бездротові навушники марки «Samsung», дві пари ключів, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки вони зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власників майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити .
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні 12024100090000637 від 04 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке було вилучено 07 вересня 2024 під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході затримання в порядку ст.208 КПК України, а саме на:
- банківську картку «Райфайзен» № НОМЕР_1 ,
- банківську картку «Monobank» № НОМЕР_2 ,
- наручний годинник, марки «Samsung»,
- пристрій для куріння «Elfbar»,
- бездротові навушники марки «Samsung»,
- дві пари ключів.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1