СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/8368/24
ун. № 759/24781/24
22 листопада 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105080001301 від 11.11.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Українськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що в проваджені слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105080001301 від 11.11.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи факт вчинення ним 22.04.2024 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, щодо незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, будучи засудженим Голосіївським районним судом м. Києва від 30.11.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та протягом року після засудження за цією статтею, вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах, але не пізніше 11.11.2024 незаконно придбав 2 (дві) таблетки наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
Усвідомлюючи, що таблетка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон (фенадон), ОСОБА_4 , маючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон (фенадон), поклав його до правої кишені куртки таким чином придбав та став зберігати, при собі без мети збуту, для особистого вживання.
В подальшому, 11.11.2024 приблизно о 15 годині, ОСОБА_4 , знаходячись на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 104-Ю, був викритий працівниками поліції та у період часу з 16 год. 16 хв. по 17 год. 20 хв під час затримання особи яка вчинила кримінальний просуток з правої кишені куртки було вилучено, 2 (дві) таблетки, що містили, згідно висновку експерта від 07.11.2024 № СЕ-19/111-24/66304-НЗПРАП, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,044 грамів.
Метадон(фенадон) згідно списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено та згідно Таблиці №1 Наказу Міністерства охорони здоров'я від 02.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розмір виявленого та вилученого метадону (фенадону) масою 0,044грамів є більшим за невеликий розмір, що становить до 0,02 г, та достатнім для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, слідчий у клопотанні просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056 ( шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 надав пояснення з приводу пред'явленої йому підозри, зазначивши, що кримінальне правопорушення вчинив, бо на той час мав наркотичну залежність, про скоєне шкодує, повідомив, що наразі проходить курс реабілітації та психокорекції в центрі для осіб, що потрапили до наркотичної залежності (ТОВ «РЦ Альтернатива»), та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Просив не застосовувати до нього найсуворіший запобіжний захід, запевнив, що процесуальні обов'язки виконуватиме справно. Також звернув увагу на незадовільний стан здоров'я (перелом руки).
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що Святошинським управлінням поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024105080001301 від 11.11.2024
22.11.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обставини, викладені у повідомленні про підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом затримання особи; висновком експерта СЕ-19/111-24/66304-НЗПРАП від 18.11.2024, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваним вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 не одружений, утриманців не має, не працевлаштований, раніше судимий, також слідчий суддя враховує стан здоров'я підозрюваного та його вік.
Окрім того, слідчий суддя бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину та можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, у вчиненні яких оголошено підозру, сукупність установлених даних про особу підозрюваного є підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так, надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з урахуванням стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що існує висока ймовірність того, що ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій, оскільки у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки та достатні стримуючі фактори.
Окрім цього, існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що останній не працює, тобто не має постійного джерела доходу, раніше судимий.
Таким чином, при вирішенні клопотання слідчим суддею встановлені ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177КПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК Укрїни, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя.
Відтак клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяця, тобто до 22 січня 2025 року включно, заборонивши йому без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної особи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії ухвали визначити до 22 січня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1