Справа № 307/2897/24
Провадження № 2/307/709/24
27 листопада 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Козьма О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що шлюб між нею та відповідачем було укладено 16 липня 2009 року та зареєстровано у виконкомі Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за актовим записом № 28. Від даного шлюбу у них народилося четверо дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з нею та знаходяться на її повному утриманні та вихованні. Вона як мати малолітньої дитини, здійснюю постійний догляд за дитиною і по закону до досягнення 3-х річного віку дочкою ОСОБА_6 , а саме до 29 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний надавати грошові кошти на її утримання. Відповідач виїжджає на сезонні роботи де отримує заробітну плату, яка становить на місяць близько 1500-2000 доларів США, і оскільки він працює неофіційно, то надати суду офіційну інформацію про його доходи вона не може. Стан здоров'я відповідача задовільний, він молодий за віком, інших непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому, вважає, що він спроможний і зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та дочки ОСОБА_6 в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину та на її користь аліменти на утримання в розмірі 3000 гривень до досягнення дочкою ОСОБА_6 трьохрічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вона ніде не працює оскільки знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, і їй важко утримувати дітей та створити для них нормальні умови для їх духовного та фізичного розвитку.
Враховуючи викладене, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щомісячно в розмірі по 1500 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття, а також стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 3000 гривень щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трьохрічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
24 липня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви, просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 16 липня 2009 року виконкомом Калинівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за актовим записом № 28 (а.с.2).
Від шлюбу мають четверо дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , батьком яких значиться відповідач (а.с.3-6).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов, складеного депутатом Дубівської селищної ради виборчого округу №1 Тячівського району Закарпатської області Івачевським Я.М. від 04 липня 2024 року, вбачається, що сім'я ОСОБА_1 складається із шести чоловік: чоловіка ОСОБА_2 , 1980 року народження, ОСОБА_1 ,1984 року народження, сина ОСОБА_3 , 2010 року народження, сина ОСОБА_2 , 2014 року народження, сина ОСОБА_2 , 2019 року народження, дочки ОСОБА_5 , 2022 року народження. Дана сім'я проживає у будинку батьків позивачки. Зі слів позивачки, батько дітей не бере участі у вихованні дітей (а.с.10).
Згідно довідки №568 від 05 липня 2024 року виданою Калинівським старостинським округом №2 Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, відомо, що ОСОБА_1 зареєстровано та проживає за адресою АДРЕСА_1 та до складу її сім'ї входять: чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Статтею 180 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч. 1 ст. 184 СК України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Також, частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як роз'яснено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Також, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з цим, відповідно до ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
У відповідності з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно до ст. 184 СК України, суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачкою.
Отже, при визначенні розміру аліментів на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, суд враховує майновий стан відповідача, який є молодим та працездатним за віком, а тому відповідно може виконувати передбачений законом обов'язок щодо утримання дитини та дружини, однак при цьому зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів про рівень його доходів, стану здоров'я, наявність на його утриманні інших осіб, непрацездатність, тощо.
Однак, суд зазначає, що вимога позивачки про стягнення з відповідача аліментів на її утримання у розмірі 3 000 гривень є завищеною та не доведено можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому позивачкою до стягнення розмірі.
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, положення ст. 84 СК України, відповідно до якого дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від батька дитини до досягнення дитиною трьохрічного віку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей в розмірі по 1500 гривень, щомісячно, починаючи з 19 липня 2024 року і до їх повноліття, а також аліменти на утримання дружини в розмірі 1800 гривень, щомісячно, починаючи з 19 липня 2024 року і до досягнення дитиною трьохрічного віку, а в решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачка, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст. 258-259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 19 липня 2024 року, і до їх повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень, щомісячно, починаючи з 19 липня 2024 року, і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьохрічного віку.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя М.Д.Стецюк